прокламація

ПРОКЛАМА́ЦІЯ, ї, ж. Друкований або рукописний агітаційний листок злободенного політичного змісту; листівка.

Я давно і жагуче хотів бачити заборонені книжки, а тим більше прокламації (Вас., Вибр., 1950, 36);

Яків, хвилюючись, розбираючи слово за словом, притишено читав більшовицьку прокламацію (Шиян, Гроза.., 1956, 41);

Петербурзький кореспондент «Таймса" повідомляв про прокламації в Петербурзі, що закликають до боротьби.. (Ленін, 11, 1970, 298);

Важливим засобом революційного впливу більшовицької партії на маси були революційні прокламації, які друкувалися і поширювалися підпільними партійними організаціями (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

прокламація — проклама́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
прокламація — -ї, ж. 1》 Друкований або рукописний агітаційний листок злободенного політичного змісту. 2》 Урочисте проголошення, опублікування. 3》 У ряді країн – указ, виданий главою держави або уряду. Великий тлумачний словник сучасної мови
прокламація — ПРОКЛАМА́ЦІЯ, ї, ж. Друкований або рукописний агітаційний аркуш злободенного політичного змісту; листівка. Я давно і жагуче хотів бачити заборонені книжки, а тим більше прокламації (С. Васильченко); Трудівниці всього обширу! До вас моя прокламація (М. Хвильовий). Словник української мови у 20 томах
прокламація — проклама́ція (від лат. proclamatio – заклик) 1. Вид листівки, друкована відозва агітаційного характеру. 2. Урочисте проголошення, опублікування. Словник іншомовних слів Мельничука
прокламація — ЛИСТІ́ВКА (аркуш із злободенним, агітаційним змістом), ЛИСТО́К, ПРОКЛАМА́ЦІЯ, МЕТЕ́ЛИК розм. На дворі.. лежали вже дотепно впаковані, переписані різними руками листівки з першими повідомленнями Інформбюро (О. Словник синонімів української мови