прокрокувати

ПРОКРОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. Док. до крокува́ти.

Марфа .. знов подумала про Сергія. Як проворно прокрокував він під стіною (А. Хорунжий).

2. Крокувати якийсь час.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокрокувати — прокрокува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прокрокувати — -ую, -уєш, док. 1》 Док. до крокувати. 2》 Крокувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прокрокувати — ПРОКРОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Док. до крокува́ти. Марфа.. знов подумала про Сергія. Як проворно прокрокував він під стіною (Хор., Незакінч. політ, 1960, 42). 2. Крокувати якийсь час. Словник української мови в 11 томах