прокрокувати
ПРОКРОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
1. Док. до крокува́ти.
Марфа .. знов подумала про Сергія. Як проворно прокрокував він під стіною (А. Хорунжий).
2. Крокувати якийсь час.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прокрокувати — прокрокува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- прокрокувати — -ую, -уєш, док. 1》 Док. до крокувати. 2》 Крокувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прокрокувати — ПРОКРОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Док. до крокува́ти. Марфа.. знов подумала про Сергія. Як проворно прокрокував він під стіною (Хор., Незакінч. політ, 1960, 42). 2. Крокувати якийсь час. Словник української мови в 11 томах