прокуняти
ПРОКУНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм.
Куняти якийсь час.
Я подивився на годинник: було по півночі, і до міста нам лишалось ще добрих півста кілометрів. Я прокуняв ці півста кілометрів, прокидаючись інколи (Ю. Смолич);
Він прокуняв, сидячи на порозі, до ранку (В. Гжицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прокуняти — прокуня́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- прокуняти — -яю, -яєш, док., розм. Куняти якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прокуняти — ПРОКУНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм. Куняти якийсь час. Я подивився на годинник: було по півночі, і до міста нам лишалось ще добрих півста кілометрів. Я прокуняв ці півста кілометрів, прокидаючись інколи (Смолич, День.. Словник української мови в 11 томах
- прокуняти — Прокуня́ти, -ня́ю, -єш гл. Продремать. Словник української мови Грінченка