прокуняти

прокуня́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокуняти — -яю, -яєш, док., розм. Куняти якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прокуняти — ПРОКУНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм. Куняти якийсь час. Я подивився на годинник: було по півночі, і до міста нам лишалось ще добрих півста кілометрів. Я прокуняв ці півста кілометрів, прокидаючись інколи (Ю. Смолич); Він прокуняв, сидячи на порозі, до ранку (В. Гжицький). Словник української мови у 20 томах
  3. прокуняти — ПРОКУНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм. Куняти якийсь час. Я подивився на годинник: було по півночі, і до міста нам лишалось ще добрих півста кілометрів. Я прокуняв ці півста кілометрів, прокидаючись інколи (Смолич, День.. Словник української мови в 11 томах
  4. прокуняти — Прокуня́ти, -ня́ю, -єш гл. Продремать. Словник української мови Грінченка