проливати

ПРОЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОЛИ́ТИ, ллю́, ллє́ш і рідко ПРОЛЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що і без прям. дод.

Ненавмисно, випадково розпліскувати яку-небудь рідину; розливати, розхлюпувати.

Як п'є, то не проливає; як б'є, то добре влучає (Номис);

Дівчинка проливає сметану на груди і весь час злякано поглядає на чужу тьотю, що сидить на покуті (Григорій Тютюнник);

Ватага вся повеселіла, Горілка з пляшок булькотіла, Ніхто ні краплі не пролив (І. Котляревський);

// Примушувати текти, струменіти; лити.

Вночі лив дощ, і небо ще не позбулося брудних хмар, що іноді проливали на .. Варшаву свої помиї (Олесь Досвітній);

* Образно. Київ тримає кельню в руці, – він у вапні, всякчасно в дії, позводив стояки в ріці, пролляв на мармур багреці, угнув мости вечірні... (М. Рудь);

// перен. Випромінювати, поширювати навколо (світло, тепло, звуки і т. ін.).

Трава – оксамитно-зелена, і навіть ополудні, коли шаленіюче сонце проливає найбільше тепла, вона все ж зберігає свою незайману свіжість (А. Дімаров).

◇ Ли́ти (вилива́ти, пролива́ти) / ви́лити (проли́ти) [дрібні́] сльо́зи див. ли́ти;

Ли́ти (пролива́ти) / проли́ти [крива́вий (соло́ний, сьо́мий і т. ін.)] піт див. ли́ти;

Ли́ти (пролива́ти, розлива́ти) / проли́ти (розли́ти) кров див. ли́ти;

(1) Пролива́ти / проли́ти сві́тло на що – прояснювати, робити щось зрозумілим, умотивованим.

Фольклорно-етнографічні записи Гоголя проливають світло на ті перші джерела, з яких письменник черпав натхнення у своїй творчості (І. Волошин);

Однак зіставлення окремих символів і елементів обрядовості все-таки проливають світло на основні світогляди і тенденціїї пращурів (із журн.);

Вивчення властивостей античастинок та їх взаємодії з речовиною може пролити світло на гіпотези, що висуваються тепер для з'ясування деяких явищ, спостережуваних у всесвіті (із журн.);

Тур Хейєрдал зумів пролити світло на питання про першовідкриття американського континенту (із журн.).