промазувати

ПРОМА́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОМА́ЗАТИ, а́жу, а́жеш, док.

1. що. Змазувати жирною чи густою речовиною або змащувати що-небудь мастилом, спеціальним розчином і т. ін.

Промазують шви [зрубу житлового приміщення] вапняним розчином (з наук. літ.);

Коли глину замісити з водою і утвореним тістом промазати шви між каменями, то кам'яна кладка стане міцнішою (з наук.-попул. літ.);

Погукає [начальник] з кабінету: “Заправляйсь, усе промаж!” Всадить тещу у карету – І вези її на пляж (С. Олійник).

2. тільки док. Мазати (у 1 знач.) якийсь час.

3. перен., фам. Не попадати в ціль, не досягати її, не влучати (під час стрільби, у грі з м'ячем, у кеглі і т. ін.).

Як краще, – спитаєте, – полювати: одному чи колективом? Майже однаково. Коли йдете один, то один промазуєте, коли йдете колективом, то промазуєте колективом (Остап Вишня);

– От і промазав, – докірливо буркнув Марко Іванович .. Тільки птицю полохаєш (Яків Баш);

Два вцілілі гестапівці кинулися назад. Юджін пустив їм услід довгу чергу, але промазав (П. Загребельний).

4. що, перен., фам. Пропускати або втрачати що-небудь через неуважність.

[Таня:] Промазала трамвай, півдороги бігла по вулиці (І. Кочерга);

Я промазав табунець чирят і двох крижнів (Олесь Досвітній);

“Написав? Ану, читай-но, Що я буду говорить?” Петю слухає поважно І дає свій інструктаж: “Більше жару! .. Й цифру важну. Важну цифру не промаж!” (С. Олійник);

// Припускатися помилки; помилятися.

– Призначив я його [Преображенського], а в самого чорти скребуть. Треба було б таки порадитись спочатку. Ти більше стикався з ним по роботі, скажи промазав я здорово? (Іван Ле).

◇ (1) Прома́зати спра́ву, фам. – зазнати невдачі, втратити щось.

По-моєму, не гаразд відкладати твою “Світову річ” на Великдень, – тепер кращий сезон, а тоді дехто роз'їдеться, дехто з любителів замотається, то ще й знов промажуть справу (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

промазувати

Значення в інших словниках