1. Словник української мови у 20 томах

промайнувати

ПРОМАЙНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, розм.

Безрозсудно, безглуздо витратити що-небудь, утратити через неощадливість, необачність; промарнувати.

Сергій, допавшись до батькового добра, програв, промайнував .. усе своє добро (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промайнувати — промайнува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. промайнувати — -ую, -уєш, док., перех., розм. Безрозсудливо, безглуздо витратити що-небудь, втратити через неощадливість, необачність; промарнувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. промайнувати — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. промайнувати — ПРОМАЙНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Безрозсудливо, безглуздо витратити що-небудь, втратити через неощадливість, необачність; промарнувати. Сергій, допавшись до батькового добра, програв, промайнував.. усе своє добро (Н.-Лев., V, 1966, 142). Словник української мови в 11 томах