промарнувати
ПРОМАРНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.
1. Безглуздо витратити що-небудь, утратити через неощадливість, необачність.
– І не думай, в голові собі не покладай йти заміж за цього Ломицького. Він забере твої грошики, промарнує, проп'є, програє в карти (І. Нечуй-Левицький).
2. Прогаяти (час).
Євгеній, сівши панувати В селі, на лоні самоти, Щоб якось час промарнувати, Новини здумав завести (М. Терещенко, пер. з тв. О. Пушкіна).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- промарнувати — промарнува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- промарнувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Безрозсудно, безглуздо витратити що-небудь, втратити через неощадливість, необачність. 2》 Прогаяти (час). Великий тлумачний словник сучасної мови
- промарнувати — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм. Словник синонімів української мови
- промарнувати — ПРОМАРНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Безрозсудно, безглуздо витратити що-небудь, втратити через неощадливість, необачність. — І не думай, в голові собі не покладай йти заміж за цього Ломицького. Словник української мови в 11 томах