1. Словник української мови в 11 томах

промарнувати

ПРОМАРНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.

1. Безрозсудно, безглуздо витратити що-небудь, втратити через неощадливість, необачність.

— І не думай, в голові собі не покладай йти заміж за цього Ломицького. Він забере твої грошики, промарнує, проп’є, програє в карти (Н.-Лев., VI, 1966, 57).

2. Прогаяти (час).

Євгеній, сівши панувати В селі, на лоні самоти, Щоб якось час промарнувати, Новини здумав завести (Пушкін, Є. Онегін, перекл. Рильського, 1959, 45).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промарнувати — промарнува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. промарнувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Безрозсудно, безглуздо витратити що-небудь, втратити через неощадливість, необачність. 2》 Прогаяти (час). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. промарнувати — ПРОМАРНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. 1. Безглуздо витратити що-небудь, утратити через неощадливість, необачність. – І не думай, в голові собі не покладай йти заміж за цього Ломицького. Він забере твої грошики, промарнує, проп'є, програє в карти (І. Словник української мови у 20 томах
  4. промарнувати — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм. Словник синонімів української мови