промах
ПРО́МАХ, у, ч.
1. Дія за знач. промахну́тися, прома́хуватися 1.
Хіба не беззахисний він зараз, коли доля його сина залежить десь, може, тільки від випадкового влучання чи промаху ворожого артилериста? (О. Гончар).
2. Постріл, кидок, удар і т. ін. мимо цілі.
Настрілявшися, вертались ми щасливі, Дарма що промахів чимало в нас було (М. Рильський);
// Невдала спроба, марні намагання що-небудь зробити.
Хлопчик після кількох промахів, нарешті, виудив маленьку рибку (О. Донченко);
Степан, помітивши часті мої промахи, радить мені перейти в оту он заводь і попробувати бити на воді (О. Гончар).
3. перен. Помилка в діях, учинках, у суперечці або в словесному поєдинкові чи двобої.
– Чому другий дає собі раду сам? – Який другий? – запитала їмость і поповнила цим запитанням великий тактичний промах. Сама подала панотцеві зброю до рук (Л. Мартович);
Парася вже й сама побачила свій промах. Червона від сорому та збентеження, пурхнула в другу кімнату (Ю. Збанацький);
// Вада якої-небудь авторської праці, прорахунок під час виконання чогось і т. ін.
Часами у мене з'являється якесь дуже скептичне і суворе відношення [ставлення] до сеї драми, і мені здається тоді, що в ній більше промахів, ніж чого доброго (Леся Українка);
Коли картина йому [унтерові] й не сподобається, то, може ж, ще сприйме все те за промах, мистецьку недосвідченість .. і .. на перший раз не каратиме? (В. Козаченко);
Багатослів'я – це майже неминучий супутник ілюстративності і поверховості. Отже, це не така малозначуща вада, як декому здається. Це не технічний промах, а вада мислення (з газ.);
// Неблагополучний результат, наслідок якої-небудь справи; невдача.
Радіти з перемог і хвилюватися через промахи.
Зроби́ти / роби́ти про́мах (про́махи) див. зроби́ти.
◇ (1) Без про́маху (без прома́шки):
а) влучно, в ціль (стріляти, кидати і т. ін.).
– Не здумай тікати, – суворо сказав Андрій і поплескав рукою по чорному стволу гвинтівки. Німецька, б'є без промаху (Григорій Тютюнник);
Комісар висуне перископа, гляне, – і знову смалить без промашки (Ю. Яновський);
б) точно, безпомилково.
Я не знаю села Горбачів, так щоб без промаху. Не знаю, чи зможе воно дати стільки, як тут ухвалили (І. Микитенко);
Не дава́ти / не да́ти про́маху див. дава́ти;
(2) Не про́мах – кмітливий, спритний.
[Виборний:] Наталка не промах!.. О, розумна і догадлива дівка! (І. Котляревський);
Сам дідусь був не промах: за словом у кишеню не лазив (О. Ковінька);
– А ти, видно, хлопче, – не промах. – Це як коли, – відповів я так, як воно в мене виходило, а піп посміхнувся (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- промах — про́мах іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- промах — Ляпсус; (у ділі) недолік, помилка; (неуспіх) невдача; (з ч. не) ПРОНОЗА. Словник синонімів Караванського
- промах — див. помилка Словник синонімів Вусика
- промах — -у, ч. 1》 Дія за знач. промахнутися, промахуватися 1). 2》 Постріл, кидок, удар і т. ін. мимо цілі. || Невдала спроба, марні намагання що-небудь зробити. 3》 перен. Помилка в діях, учинках, у суперечці або у словесному поєдинкові чи двобої. Великий тлумачний словник сучасної мови
- промах — хохл. (промах) похибка похибка, помилка Словник чужослів Павло Штепа
- промах — без про́маху (без прома́шки). 1. Влучно, в ціль (стріляти, кидати і т. ін.). — Не здумай тікати,— суворо сказав Андрій і поплескав рукою по чорному стволу гвинтівки. Фразеологічний словник української мови
- промах — НЕВДА́ЧА (невдале, безуспішне закінчення чого-небудь), НЕДОГО́ДА заст.; НЕУ́СПІХ (у якійсь значній справі); ЗРИВ підсил., ОСІ́ЧКА розм. Словник синонімів української мови
- промах — ПРО́МАХ, у, ч. 1. Дія за знач. промахну́тися, прома́хуватися 1. Хіба не беззахисний він зараз, коли доля його сина залежить десь, може, тільки від випадкового влучання чи промаху ворожого артилериста? (Гончар, III, 1959, 427). 2. Постріл, кидок, удар і... Словник української мови в 11 томах