1. Фразеологічний словник української мови

промах

без про́маху (без прома́шки). 1. Влучно, в ціль (стріляти, кидати і т. ін.). — Не здумай тікати,— суворо сказав Андрій і поплескав рукою по чорному стволу гвинтівки. Німецька, б’є без промаху (Григорій Тютюнник); Комісар висуне перископа, гляне,— і знову смалить без промашки (Ю. Яновський). 2. Точно, безпомилково. Я не знаю села Горбачів, так щоб без промаху. Не знаю, чи зможе воно дати стільки, як тут ухвалили (І. Микитенко).

не про́мах. Кмітливий, спритний. (Виборний:) Наталка не промах!.. О, розумна і догадлива дівка! (І. Котляревський); Сам дідусь був не промах: за словом у кишеню не лазив (О. Ковінька); — А ти, видно, хлопче,— не промах. Це як коли,— відповів я так, як воно в мене виходило, а піп посміхнувся (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промах — про́мах іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. промах — Ляпсус; (у ділі) недолік, помилка; (неуспіх) невдача; (з ч. не) ПРОНОЗА. Словник синонімів Караванського
  3. промах — див. помилка Словник синонімів Вусика
  4. промах — -у, ч. 1》 Дія за знач. промахнутися, промахуватися 1). 2》 Постріл, кидок, удар і т. ін. мимо цілі. || Невдала спроба, марні намагання що-небудь зробити. 3》 перен. Помилка в діях, учинках, у суперечці або у словесному поєдинкові чи двобої. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. промах — хохл. (промах) похибка похибка, помилка Словник чужослів Павло Штепа
  6. промах — ПРО́МАХ, у, ч. 1. Дія за знач. промахну́тися, прома́хуватися 1. Хіба не беззахисний він зараз, коли доля його сина залежить десь, може, тільки від випадкового влучання чи промаху ворожого артилериста? (О. Гончар). 2. Постріл, кидок, удар і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  7. промах — НЕВДА́ЧА (невдале, безуспішне закінчення чого-небудь), НЕДОГО́ДА заст.; НЕУ́СПІХ (у якійсь значній справі); ЗРИВ підсил., ОСІ́ЧКА розм. Словник синонімів української мови
  8. промах — ПРО́МАХ, у, ч. 1. Дія за знач. промахну́тися, прома́хуватися 1. Хіба не беззахисний він зараз, коли доля його сина залежить десь, може, тільки від випадкового влучання чи промаху ворожого артилериста? (Гончар, III, 1959, 427). 2. Постріл, кидок, удар і... Словник української мови в 11 томах