промацування

ПРОМА́ЦУВАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. прома́цувати 2.

Вони [спеціальні інструктори] перейшли до наступного щабля своєї роботи. Почалися знайомства з окремими переміщеними особами, розмови, промацування їх настроїв (Н. Рибак);

Відчувала [Юля] на собі обережне промацування офіцерських очей, двадцяти пар жадібних, здивованих, насторожених (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промацування — прома́цування іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. промацування — -я, с., розм. Дія за знач. промацувати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. промацування — ПРОМА́ЦУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. прома́цувати 2. Вони [спеціальні інструктори] перейшли до наступного щабля своєї роботи. Почалися знайомства з окремими переміщеними особами, розмови, промацування їх настроїв (Рибак, Час.. Словник української мови в 11 томах