промацувати

ПРОМА́ЦУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОМА́ЦАТИ, аю, аєш, док., що.

1. Мацаючи, виявляти що-небудь; перевіряти, досліджувати щось на дотик.

Доки гості вмивалися, Гаврило з Йонькою натягли півкомори мішків та чемоданів. Йонька хазяйськи промацував їх пальцями, намагаючись зарані відгадати, що в них є (Григорій Тютюнник);

Ще раз появився Федір Іполитович: заклопотано постукав Черемашка по череву, довго промацував щось усередині й подався, нічого не сказавши (Ю. Шовкопляс);

// Відчувати що-небудь на дотик.

Здавалося, не словами звичайними людськими орудує він, а чимось таким опукуватим і міцним, що можна промацати пальцями... (І. Кириленко).

2. також без дод., перен., розм. Спостерігаючи, уважно придивляючись, створювати думку, уявлення про кого-, що-небудь.

Павло справляв на нього непогане враження. Однак на перші враження Гмиря не покладався. При кожній нагоді все промацував хлопця, чим він таки справді дихає, що воно за один (А. Головко);

Я зрозумів цей погляд, “Кирилівці” через нього [Козаченкова] мають намір промацати нас (І. Кулик);

// Обстежувати, пильно оглядати для того, щоб виявити що-небудь.

Ночами ворожі броньовики .. промацували степ прожекторами .. Моторошно ставало, коли лежиш, а неподалік ворог водить по степу своїми електричними очищами, мов яка-небудь фантастична потвора, що шукає й шукає жертв (О. Гончар);

// У розмові попередньо з'ясовувати, уточнювати для себе що-небудь.

– Може, ти Платоне, бригадиром став би? – промацує Коляда. – Ні, спасибі (М. Зарудний).

◇ Зондува́ти / позондува́ти (прозондува́ти, прома́цати, рідко прощу́пати) ґрунт див. зондува́ти;

(1) Прома́цувати / прома́цати очи́ма (по́глядом) кого, що – вдивляючись, вивчати кого-, що-небудь.

Данило помітив, як його промацував очима здоровий дядько (М. Стельмах);

Редактор довго промацував Ярослава поглядом (Ю. Мушкетик);

Лукан обома руками розгладив кущики вицвілого волосся, .. рудими очима промацав клас (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промацувати — прома́цувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. промацувати — -ую, -уєш, недок., промацати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Мацаючи, виявляти що-небудь; перевіряти, досліджувати щось на дотик. || Відчувати що-небудь на дотик. 2》 також без додатка, перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. промацувати — прома́цувати / прома́цати очи́ма (по́глядом) кого, що. Вдивляючись, вивчати кого-, що-небудь. Данило помітив, як його промацував очима здоровий дядько (М. Стельмах); Редактор довго промацував Ярослава поглядом (Ю. Фразеологічний словник української мови
  4. промацувати — ВДИВЛЯ́ТИСЯ (УДИВЛЯ́ТИСЯ) (на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь), ВГЛЯДА́ТИСЯ (УГЛЯДА́ТИСЯ), ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, на кого-що й без додатка, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, кому, чому й без додатка... Словник синонімів української мови
  5. промацувати — ПРОМА́ЦУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОМА́ЦАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Мацаючи, виявляти що-небудь; перевіряти, досліджувати щось на дотик. Доки гості вмивалися, Гаврило з Йонькою натягли півкомори мішків та чемоданів. Словник української мови в 11 томах