промекекати
ПРОМЕКЕ́КАТИ, промеке́каю, промеке́каєш і промеке́чу, промеке́чеш.
Док. до меке́кати.
Промекекали овечки;
// перен., розм. Сказати що-небудь нерозбірливо, розтягуючи слова.
– Чого тобі? – спитав у Прудивуса той перший, рудий. – Е-е-е-е!? – знову промекекав лицедій докірливо (О. Ільченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- промекекати — промеке́кати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- промекекати — промекекаю, промекекаєш і промекечу, промекечеш. Док. до мекекати. || перен., розм. Сказати що-небудь нерозбірливо, розтягуючи слова. Великий тлумачний словник сучасної мови
- промекекати — МЕ́КАТИ (кричати, видавати звуки, властиві козі, вівці тощо); МЕКЕ́КАТИ, БЕГЕТА́ТИ діал.; БЕ́КАТИ, БЛЕ́ЯТИ діал. (перев. про овець); ПОМЕ́КУВАТИ розм. (раз у раз, стиха). — Док.: ме́кнути, проме́кати, меке́кнути, промеке́кати, бе́кнути. Словник синонімів української мови
- промекекати — ПРОМЕКЕ́КАТИ, промеке́каю, промеке́каєш і промеке́чу, промеке́чеш. Док. до меке́кати. Промекекали овечки; // перен., розм. Сказати що-небудь нерозбірливо, розтягуючи слова. — Чого тобі? — спитав у Прудивуса той перший, рудий. — Е-е-е-е!?... Словник української мови в 11 томах