1. Словник української мови у 20 томах

промінистий

ПРОМІНИ́СТИЙ, а, е, діал.

Променистий (у 1 знач.).

Встає промінистеє сонце З рожевої постелі мгли (І. Франко);

Лице юнака було ясне, промінисте (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промінистий — проміни́стий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. промінистий — -а, -е, діал. Променистий (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. промінистий — ПРОМЕНИ́СТИЙ (який випромінює світло; про очі, погляд, обличчя — сповнений внутрішнього сяйва), ПРОМЕНЯ́СТИЙ, ПРОМІ́ННИЙ, ОСЯЙНИ́Й, СЯ́ЮЧИЙ рідше, ПРОМІНЯ́СТИЙ розм., ПРОМІНИ́СТИЙ діал. Словник синонімів української мови
  4. промінистий — ПРОМІНИ́СТИЙ, а, е, діал. Променистий (у 1 знач.). Встає промінистеє сонце З рожевої постелі мгли (Фр., XIII, 1954, 101); Лице юнака було ясне, промінисте (Фр., II, 1950, 117). Словник української мови в 11 томах
  5. промінистий — Проміни́стий, -а, -е Лучистый; лучезарный. Словник української мови Грінченка