пронизуватися

ПРОНИ́ЗУВАТИСЯ, ується, недок., ПРОНИЗА́ТИСЯ, и́жеться, док.

1. Пронизуючи що-небудь, пробиваючись крізь щось, проникати всередину чогось, з'являтися десь.

Світло й сонце пронизувалися всюди;

Крізь сон пронизувались мрії, мов промені з далеких тих світів (Леся Українка);

// чим. Бути пронизаним чим-небудь.

Раптом, наче з веління чарівної руки, кристалічні велетні-крижини пронизуються світлим ізумрудним кольором (О. Довженко);

Із-за дубів став здійматися на небо місяць, червоний, великий, як червоного золота діжа; вирізалися над темною масою гаю вершечки дубів, огневими шпильками пронизалася вода (С. Васильченко);

Сіра курява пронизалась свистом куль, упала чорним шаром на обличчя людські... (Г. Косинка).

2. тільки недок. Пас. до прони́зувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пронизуватися — прони́зуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пронизуватися — -ується, недок., пронизатися, -ижеться, док. 1》 Пронизуючи що-небудь, пробиваючись крізь щось, проникати всередину чогось, з'являтися десь. || чим. Бути пронизаним чим-небудь. 2》 тільки недок. Пас. до пронизувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пронизуватися — ПРОНИ́ЗУВАТИСЯ, ується, недок., ПРОНИ́ЗАТИСЯ, и́жеться, док. 1. Пронизуючи що-небудь, пробиваючись крізь щось, проникати всередину чогось, з’являтися десь. Світло й сонце пронизувалися всюди; *Образно. Словник української мови в 11 томах