пропечений
ПРОПЕ́ЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до пропекти́.
Одні камені були зойком пропеченої сонцем землі, другі – болісним стогоном розбиваного об гостряки скель моря, ще треті затаювалися в гнітючому мовчанні. Все було марно серед цього каміння: зеленість рослин, дзюркотіння води, людська мова (П. Загребельний);
Поширена думка, що за доби бронзи у межах України посуд випалювався на відкритому вогні. Система доказів базується на тому, що посуд, обпалений нерівномірно, має темні не пропечені усередині смуги та плями різного кольору на зовнішній поверхні (з наук. літ.);
// проп́ечено, безос. пред.
Тісто добре пропечене, еластичне, при легкому надавлюваннi пальцем набуває первинної форми, некрихке, рiвно мiрно пористе, без пустот (з навч. літ.);
Картоплю добре пропечено;
// у знач. прикм.
Пропечені буряки.
Значення в інших словниках
- пропечений — пропе́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- пропечений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пропекти. || пропечено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пропечений — Пропе́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)