пропливати

ПРОПЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОПЛИВТИ́, ПРОПЛИСТИ́, иву́, иве́ш, док.

1. Пливучи, переміщатися в якому-небудь напрямку, десь, повз когось, щось і т. ін.

Зграйка золотих рибинок пропливала тихо, як у казковому царстві, і хтось невидимий заманював їх у чорну глибочінь і не повертав назад (Григорій Тютюнник);

Пропливають, сповнені плодами, На Херсон, на Київ кораблі (М. Нагнибіда);

Іще любив Левко проводити пароплави, особливо, коли вони пропливали повз їхнє село увечері чи вночі (О. Десняк);

Попри шум та гуркіт, пропливають [дельфіни] попід суднами й утікають в море (з наук.-попул. літ.);

Страх міцно полонив Сахно, .. цей чудернацький вартовий так незвичайно запобіг її замірові проплисти тунелем (Ю. Смолич);

Човен проплив під залізничним мостом наблизився до Китаєва (Ю. Хорунжий);

І ломачка, і тріска, мов кораблі, пропливли перед зором здовж і зникли. Усе пливе і все зникає (У. Самчук);

// перен. Плавно рухатися в повітрі.

Хмарки невеличкі набігали на місяць і пропливали далі (Б. Грінченко);

Над водою пропливало легеньке білосніжне павутиння (Ю. Збанацький);

На недосяжній висоті велично пропливали пелікани (з газ.);

Над самими хатами пропливає знайомий літак, заходячи на посадку (Ю. Яновський);

Раптом м'яч, відбитий нашим захистом, дивно проплив у повітрі через усе поле (Ю. Яновський);

Кран-жучок повів довгим хоботом, сіпнув один раз, другий, і раптом ящик з деревом проплив у повітрі (С. Журахович);

// перен. Здійснювати плавні танцювальні рухи, проходити плавною, граціозною ходою, повільно, плавно проїжджати і т. ін.

Часом, граціозно схиляючись під тягою повних води відер, павою пропливала струнка дівчина (М. Рильський);

То ніжна, то пристрасна мелодія вальсу колихала залу і з тихим шурхотом пропливали повз нас пара за парою (Ю. Смолич);

Поважно пропливали довгі тролейбуси з прозоро-бірюзовими широкими вікнами (Я. Гримайло);

Прикриваючи парою страви вид, м'який і білий.., вона проплила од порога до столу, мов літня хмара (М. Коцюбинський);

Легкими шорохами старомодної сукні пропливла в сусідню кімнату Копачиха... (Б. Антоненко-Давидович);

Гусаком проплив весь у чорному Ліфер, дивлячись згори вниз (М. Стельмах);

// перен. Переміщатися на чому-небудь, що плавно рухається.

Вона [Віта] повільно пропливала перед ним, сидячи в своїй кабіні (В. Собко);

Шостий раз уже пропливав я на мостику степового корабля по золотому хлібному полю (С. Олійник);

// перен. Про уявний рух предметів, повз які хто-, що-небудь плавно рухається.

За вікнами вагонів пропливали будинки, велетенські щогли електролінії високої напруги, вічнозелені високі сосни (І. Цюпа);

Вони пливли день, два, три, і Малуша увесь час із захопленням дивилась на береги, що стрічкою розмотувались перед нею, на городища, що з'являлись попереду, велично пропливали й залишались позаду (С. Скляренко);

Під крилом літака мій Чернігів проплив (О. Ющенко);

// перен. Виникати, проходити у пам'яті, свідомості (про думки, спогади, образи і т. ін.).

Він сидів на лаві біля столу, і перед ним востаннє пропливало все, що було в минулому (П. Кочура);

В холодних, як осінній туман, мареннях, в далеких видіннях пропливало її життя, і вся її життєва дорога була світлою, осяяною сонцем (Григорій Тютюнник);

В голові у нього .. проплив образ Сусанни, як вона слухає оповідання сина (М. Коцюбинський);

Може, вперше пропливло отак близько в думці чуже життя й заколотався чужою душою (Ю. Мушкетик);

* У порівн. Весь песимізм старого, всі намальовані картини пропливли, як легкі хмарини під її гарячим сонцем, мигнули хвилевимитінями й зникли (В. Винниченко);

// перен. Зливаючись воєдино, розноситися, поширюватися навкруги (про звуки).

Оркестр грав в шпаркому темпі, і звуки його якось надто швидко пропливали вулицею (Ю. Смолич);

Раптом звідкилясь збоку поважно, й густо загув дзвін, важка хвиля звуків помалу й переливаючись, як довга смуга оксамиту, проплила над головою. За нею друга, третя (В. Винниченко).

2. що. Пливучи, залишати що-небудь позаду, минати щось.

– Заклятий острів перед нами, І ми його не минемо, Не пропливем нігде човнами, А на йому пропадемо (І. Котляревський);

Пропливши Нікополь, спостерігав, яке враження справляють різні обрубки плаву: пеньки у воді, колоди тощо (О. Довженко);

// Долати що-небудь уплав, перепливати щось із краю в край.

На стільці я їду по Сахарі, Пелікана з палички стріляю, Поринаю в піну Ніагари, Океан на трісці пропливаю (М. Рильський);

Ех, і славно з зерном на машині По шляхах промчати восени. На поромах пропливати ріки (М. Стельмах);

Я Волгу – від верхів'я до низин – проплив, узнав її у гордій славі (І. Гончаренко);

Я сходив твої рівнини, Я проплив твої моря (М. Нагнибіда);

* Образно. Моя кохана, єдина! Я пропливу цілий світ за тобою, я знайду тебе і визволю з неволі! (О. Бердник).

3. Долати плавом якусь відстань.

Тарас устигав роздягтися першим. Він так-сяк нав'язує на голову одежу і, коли ще все відділення на березі, пропливає метрів з десять (І. Багмут);

Влітку, під час спортивних змагань, Гейко проплив дванадцять миль (Д. Ткач);

Підраховано, що один кальмар, шукаючи їжі, може проплисти за 4 місяці близько 8000 кілометрів (з наук.-попул. літ.).

4. тільки док. Пливти якийсь час.

Вони [крижні] то пірнають у воду, то, пропливши трохи, ховають голови під крила, наче збираються спати (М. Стельмах).

5. перен. Проходити, минати (про час).

Дні течуть, немов ріка, І рік за роком пропливає (М. Рильський);

Здається, все шкільне життя пропливало мимо Олега, нічим його не зачіпаючи, нічим не хвилюючи (О. Донченко);

Днів скільки вже пропливло! (Н. Рибак).