1. Словник української мови у 20 томах

пропливаючий

ПРОПЛИВА́ЮЧИЙ, а, е.

Який пропливає (у 1 знач.).

Він подивився вгору і довго не міг відірвати погляду від пропливаючих косяків (О. Гуреїв);

Цілими годинами вона лежала на мохові, вдивляючись у пропливаючі над нею хмари (Я. Галан);

Було щось тривожне в пропливаючих за вікном полях, і в цьому бушуючому клуб'ї паровозного диму, і в придорожніх, що гнуться під вітром, тополях (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пропливаючий — проплива́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пропливаючий — ПРОПЛИВА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до проплива́ти 1. Він подивився вгору і довго не міг відірвати погляду від пропливаючих косяків (Гур. Словник української мови в 11 томах