1. Словник української мови в 11 томах

пропливаючий

ПРОПЛИВА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до проплива́ти 1.

Він подивився вгору і довго не міг відірвати погляду від пропливаючих косяків (Гур., Наша молодість, 1949, 227);

Цілими годинами вона лежала на мохові, вдивляючись у пропливаючі над нею хмари (Галан, Гори.., 1956, 39);

Було щось тривожне в пропливаючих за вікном полях, і в цьому бушуючому клуб’ї паровозного диму, і в придорожніх, що гнуться під вітром, тополях (Гончар, II, 1959, 167).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пропливаючий — проплива́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пропливаючий — ПРОПЛИВА́ЮЧИЙ, а, е. Який пропливає (у 1 знач.). Він подивився вгору і довго не міг відірвати погляду від пропливаючих косяків (О. Гуреїв); Цілими годинами вона лежала на мохові, вдивляючись у пропливаючі над нею хмари (Я. Словник української мови у 20 томах