пропускати

ПРОПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОПУСТИ́ТИ, пущу́, пу́стиш, док., кого, що і без прям. дод.

1. Давати кому-небудь дорогу, прохід кудись, давати комусь, чомусь можливість обганяти, обходити себе.

Мотря не пропускала Мелашки через сіни (І. Нечуй-Левицький);

Часто, навіть на малих станціях, довго стояв [поїзд], пропускаючи безкінечні состави, які безупинно мчали на захід (О. Копиленко);

Македон відчинив сінешні й кімнатні двері, пропускаючи поперед себе дівчинку (А. Шиян);

– Йди, моя ластівко! – І пропустив [старий] її в двері (Марко Вовчок);

Чоловік пропустив наперед бабу, яка держала за руку замурзану чорнооку дівчинку (О. Донченко);

// Дозволяти кому-небудь пройти, проїхати кудись.

Коли увійшли в розташування батальйону, досвідчений Абдулаєв відчув, що тут щось трапилося: вартовий, незважаючи на те, що вони назвали пароль, не пропускав їх (Григорій Тютюнник);

Хоч і пропустила перша охорона, та друга охорона знову перевіряла усіх, хто йде до хана (А. Хижняк);

Перевірили [гайдамаки] документи в Саранчука, навіть його речовий мішок обмацали, але пропустили (А. Головко);

Уже з чемоданом .. вдерся до кабінету директора технікуму. “Вдерся” – значить допросився в секретарки, аби пропустила (А. Хорунжий);

* Образно. Хвилі дніпрові шумом-піною закіпіли, володаря Бористена пропускаючи (Н. Королева);

// перев. недок. Оглядаючи кого-, що-небудь або виявляючи пошану до когось і т. ін., ставати осторонь.

– Передо мною проходять війська – товариші мої. Я пропускаю їх, як командуючий, хоч я й не генерал, звичайно, і не маршал – простий сержант Іван Орлюк... (О. Довженко);

Стоячи збоку в ніші, Сагайда пропускав роту, оглядав, чи все взято (О. Гончар);

// Створювати умови для проходження, проїзду через що-небудь.

Того дня пропускали через пороги шість барок і чотири плоти (О. Стороженко);

Вночі вони наводили міст через річку і пропускали .. частини Червоної Армії (С. Скляренко);

// тільки недок. Контролювати проходження, проїзд кого-, чого-небудь.

Біля мосту закіптюжений з ніг до голови боєць пропускав машини. Заткнувши за ремінь пілотку, мокрими, брудними від поту пальцями перелистував пошарпані на ганчірки документи (Григорій Тютюнник);

// Не перешкоджати просуванню, не затримувати (звичайно противника).

Через Дон не пропускала [сторожа] Половецьких горопах (І. Франко);

– Хлопці, ми їх [ворогів] пропустимо. Там їх обстріляють... А коли вони тікатимуть, ми перепинимо їх (М. Трублаїні);

Перед ними була єдина і непохитна мета: не пропустити фашистів на висоту (В. Кучер);

// спорт. Давати можливість противнику забити м'яч, шайбу і т. ін.

– Я підтримав честь своєї команди – жодного м'яча у ворота не пропустив (О. Донченко);

// Давати дозвіл на друк, постановку і т. ін.

Либонь цар повелів: белетристику пропускати без зупинки (Панас Мирний);

Він [Валуєв]... наказав цензурі на будуче [майбутнє] пропускати тільки белетристику, а книг наукових і для народу призначених до друку не дозволяти (М. Грушевський);

Гоголь сидів у кімнаті сам. Ще й ще раз переглядав написане. Нестор мав рацію: цього цензура нізащо не пропустить (О. Полторацький);

// у сполуч. із запереч. част. не, перен., розм. Користуватися нагодою для залицяння до кого-небудь.

Кому яке діло, що панич унадився гуляти, – хай гуляє! Параска собі не пропускає панича (Панас Мирний);

Відколи овдовіла Катря, зразу й став чіпати її Юхим. Ніколи не пропустить (А. Головко).

2. Не затримувати проходження, проникнення крізь себе (води, світла і т. ін.).

Вікна темні, аж чорнувато-зелені, пропускали в хату якийсь темний світ (Панас Мирний);

Буду людям чоботи шити, такі, щоб і води не пропускали, і не тісні були (М. Стельмах);

Навіть шуму не пропускали [завіси] з вулиці (Г. Хоткевич);

Пліт захитався і пропустив воду. Прудка течія крутнула ним і понесла вниз (М. Коцюбинський);

Густе листя не пропустить води (О. Донченко);

У барі стояв несусвітній гамір, густий дим піднімався над столиками і хмарами перекочувався під низькою гофрованою стелею. Голоси здавалися глухими, ніби їх пропускали крізь вату (А. Михайленко).

3. Піддавати що-небудь обробці (санітарній, дезінфекційній і т. ін.).

– Оце ж, мамо, просо в нас з головнею .. В одній книжці вичитав: таке просо на вогнику легкому пропустити добре. – На вогнику? Луска відскочить (М. Стельмах);

// Піддавати що-небудь переробці, подрібнюючи, розмелюючи і т. ін.

Підготовлене для галушок м'ясо пропускають через м'ясорубку (з навч. літ.);

Для цього [фаршу] рибу з'єднують з білим хлібом, замоченим у молоці, пропускають крізь м'ясорубку, додають пасеровану цибулю, сіль, перець, жир і ще раз пропускають крізь м'ясорубку (з навч. літ.);

// Мати можливість одночасно або за певний проміжок часу перевозити, обслуговувати, вміщати якусь кількість кого-, чого-небудь.

Біля переправи весь берег запруджений людьми, худобою, возами. Вузька смужка наплавного мосту не встигає пропускати всіх, що підходять сюди (О. Гончар);

Вулиці вже неспроможні пропустити більшу кількість тролейбусів, бо й так порушується оптимальний інтервал між машинами (з газ.);

// перен. Зобов'язувати кого-небудь пройти курс навчання, лікування і т. ін.

Не огляне хворого [лікар], поки не пропустить його крізь усі можливі прилади. Звичайно, без аналізів немає діагностики (Г. Усач).

4. Давати можливість пройти, проникнути через що-небудь (про електричний струм, газ і т. ін.).

Слухаючи майора, хлопці .. дають напівпошепки колективну клятву, що житимуть правильно, на майорів виноград не зазіхатимуть і пальцем не торкатимуться його хвіртки, крізь клямку якої господар ночами нібито пропускає електричний струм... (О. Гончар);

Візьмімо трохи свіжоосадженого гідроокису заліза або дрібно потовченої болотної руди. Додаймо до них води й через одержану жовто-буру завись кілька секунд пропускаймо струмину сірководню (з наук. літ.);

– Я хочу, .. щоб ми .. мали певність, що цього року вчасно збудуємо гребінку [греблю] і пропустимо через неї воду (Г. Коцюба);

У людини через легені в спокійному стані проходить 5 –6 літрів повітря на хвилину. Тренований спортсмен при максимальному навантаженні може пропустити 150 літрів (з наук.-попул. літ.);

// Просмикувати, просувати, просиляти крізь що-небудь.

Пропускати нитку крізь вушко голки; Учителька взяла якусь срібну кульку з полиці і пропустила її в кільце (О. Іваненко);

// Примушувати пройти наскрізь, проганяти через щось.

Номерні знаки повинні бути надійно закріплені на призначених для них місцях (кронштейнах). Пропускати кріпильні болти всередені цифр і букв знака забороняєхться (з навч. літ.);

Пропускати цвях через дошку;

// Вимовити щось із зусиллям (про звуки, слова і т. ін.).

При вимові дівачинка пропускала звук “ля”.

5. розм. З'їдати, випивати певну кількість чого-небудь.

Батюшка, волосні завертають до його .. пропустити чарочку-другу (Панас Мирний);

Раз на тиждень Софрон ішов .. пограти у кості та пропустити склянку коктейлю (Н. Рибак);

Піду – но я краще пропущу кухоль-другий пивця (В. Воскобойников);

// рідко. Марно витрачати (гроші).

Не варт йому грошей давати, бо знов пропустить (Грицько Григоренко);

– В його голові прокинулася думка: піти до Молдови на роботу. Він приносив звідти вже не раз гроші, але пропускав їх, бо кому мав їх остаточно передавати (О. Кобилянська).

6. Не з'являтися куди-небудь з якихось причин, не відвідувати чогось.

Він став лінуватися, пропускати лекції і одного разу прямо сказав дома, що більше не хоче ходити до школи (С. Васильченко);

Він узяв слово, критикував тих юнаків, що формально поставилися до навчання у вечірній школі робітничої молоді, пропускають уроки (П. Кочура);

Дядя Ваня декілька разів пропустив репетиції (Ю. Яновський);

Вона так багато пропускала [занять], що .. ні з ким не встигла потоваришувати (О. Іваненко);

// Не бувати де-небудь, не робити чогось певний відрізок часу.

Учасникам Вітчизняної війни, які пропустили кілька років [навчання], ніколи і вгору глянути, у них немає ні дня, ні ночі, треба надолужувати час (Ю. Яновський);

Дня немає, щоб пропустив [Артем], не побіг [у кузню] хоч на часину (А. Головко);

// Не відвідуючи уроків, лекцій тощо, не засвоювати чого-небудь, не оволодівати чимсь.

Якось не випадає кидати занятія [заняття] в самий критичний для хлопця час, коли йому прийшлось стільки пропустити і трудно буде доганяти інших (Леся Українка);

– Чи з отарою вже розщитався [розрахувався]? – Ні, до покрови строк. – Ой, як же це прикро! Це ж він скільки вже пропустив! – Що зробиш! Найнявся – продався. Ну, та нічого, наздожене. Він у мене такий! (А. Головко);

// у сполуч. із дієсл. боятися, побоятися і т. ін., а також із запереч. част. не. Уважно прислухатися, дивитися, намагаючись почути, побачити кого-, що-небудь, зрозуміти щось, зустрітися з кимсь, побувати десь і т. ін.

Іванко не пропускав жодного слова, вже й не шкодував, що перепочинок тут зробили (А. Хижняк);

Мишуня сидів осторонь і не одводив очей від Івана Чудина. Стільки вугілля за хвилину! Він боявся пропустити хоч би один рух бригадирової руки (Ю. Яновський);

Хотілося вийти на подвір'я, подихати свіжим повітрям, але міг подзвонити Штукаренко, і Шумаков побоявся пропустити дзвінок (С. Голованівський);

Їй усе видно – світло вже горить у канцелярії, видно буде, чи хоч чути вночі, як їх вестимуть з арештантської, може, на допит. І вже отут не пропустить вона, як, може, вестимуть уночі в шелюги (А. Головко);

Щодо церкви вони [батьки] не зійшлися трохи: Батькові було байдуже – чи є там церква, чи нема, а мати не пропускала жодної суботи та неділі, щоб не піти на Службу Божу (Б. Антоненко-Давидович);

// Розповідаючи, пишучи, читаючи і т. ін., навмисне або мимоволі випускати що-небудь, не відтворювати чогось.

Вона, правда, читала додатки до “Ниви”, але тільки романи та повісті, і пропускала без найменшої уваги навіть ті невеличкі розвідки, які там знаходились (І. Нечуй-Левицький);

Вона збивалась – то говорила не те, що хотіла, то пропускала таке ж важливе, що неодмінно треба було сказати (А. Головко);

Питай, що тобі цікаво, а я буду одповідати, бо інакше якраз можу пропустити щось (М. Коцюбинський);

– Ні, ні... я знаю... чую... вже недовго... нічого мені... не болить... так буває... перед тим... так буває. – Він шепотів поспіхом, пропусккаючи слова, наче боявся, що не встигне усього сказати;

Листи Ярослав обережно поклав на підвіконня. Десь серед них був і той, передсмертний батьків лист, уже не писаний, а диктований, в котрім медична сестра пропустила кілька слів (Ю. Мушкетик);

// Залишати що-небудь поза увагою; обминати.

У нас ще й приказок багато є, казок народних, легенд. Усе записуємо, нічого не пропускаємо (В. Кучер);

Батько міцно стиснув йому руку і глухо, з свистом переднього зуба, сказав: – Дивись й не пропускай нічого. Старайся, щоб тебе ніхто не помітив (М. Коцюбинський);

Марійка не пропускала тепер жодного примірника газети “Медичний робітник” (О. Донченко);

Еней, по човну походжая [походжаючи], Роменський тютюнець курив; На всі чотири розглядая [розглядаючи], Коли б чого не пропустив (І. Котляревський);

Як це можна було пропустити таке видовисько: ялинку вже вносили у клас (О. Іваненко);

* Образно. Гадала [Роксолана], що познущалася над самим лиш цим незграбним бовдуром, але забула про всюдисущі очі гарему. А очі не пропускали нівчого, все помічали, усе бачили... (П. Загребельний).

7. Робити пропуски (у 2 знач.), інтервали в чому-небудь.

Стовпчиків у черепашці може бути три, п'ять, сім, дев'ять і більше. Залежно від цього змінюється і кількість петель, що їх пропускають у шнурочку перед утворенням першої черепашки (з навч. літ.).

8. Марнувати, гайнувати (час).

Від зла віддалюйся, з добром не розминайся, Не пропускай життя серед пустих забав! (В. Мисик).

(1) Пропусти́ти гол, спорт. – пропустити м'яч, шайбу у власні ворота.

Володі навіть вночі снилося, що він пропустив гол у свої ворота (з газ.).

◇ (2) Не пропуска́ти / не пропусти́ти свого́ – уміти скористатися з чого-небудь у власних інтересах.

Павло з Катрею запросили Барила й Домну на весілля, посадовили на воза до музики. – От клятий Бариляка! І тут свого не пропустить. Таки напросився (В. Кучер);

(3) Пропуска́ти / пропусти́ти крізь го́рло що – випиваючи алкогольні напої, пропивати що-небудь.

– Радше все крізь горло пропущу – і худобу, і господарство, і землю! (І. Франко);

– В сімдесят п'ятому полку, – озвався один конвоїр, – перед війною якийсь капітан пропустив крізь горло цілу полкову касу і мусив навіть розпрощатися з воєнною службою (В. Масляк, пер. з тв. Я Гашека);

(4) Пропуска́ти / пропусти́ти моме́нт (мент, ви́падок і т. ін.) – не використовувати сприятливі для чого-небудь умови, можливості, не скористатися з чогось і т. ін.

Часом Алі пропускав зручний мент і тоді хапався за бік баркаса (М. Коцюбинський);

Дід приймає їх суворо, не пропускає випадку й тут навчати (Г. Хоткевич);

Коли ж настав день, що можна було нарешті поквитатись, – хлопець не пропустив нагоди (О. Гончар);

Реформи наштовхнулися й на перешкоди з боку шляхти, яка не прорпускала можливості підірвати їх (з наук. літ.);

На камені, тримаючи на колінах бандуру, сидів сліпий. Видно, він щойно скінчив грати: пальці злегка тремтіли, ніби струни під час рокотання, більма незрячих очей з надією гляділи кудись у простір – старий ніби чекав свого прозріння і боявся поворхнутись, щоб не пропустить тої щасливої миті (М. Олійник);

Вона ніби чекає чогось. І юнак відчуває те те чекання і боїться пропустити благословенну мить. Бо може бути пізно, якщо дати їй промайнути (О. Бердник);

Збираючи інформацію, можна вчасно не зупинитися, пропустити момент, і тоді рішення перестає бути актуальним (з газ.);

(5) Пропуска́ти / пропусти́ти че́рез свої́ ру́ки – займатися чиїм-небудь вихованням.

– Ох, Семене, ти мені нагадуєш теж безпритульного... Сеньку Хлюста... От би я тебе разом з ним пропустила через свої руки!.. (Л. Смілянський);

(6) Пропуска́ти (пуска́ти) / пропусти́ти (пусти́ти) повз ву́ха (ми́мо вух, повз слух) що – не реагувати, не звертати уваги на те, що говорять.

Петро пропускав повз вуха медоточиві слова. Йому огидний цей невисокий, з невеличким черевцем, білоголовий чоловік (Д. Бедзик);

Смерть! .. Вона байдуже пропускала його [слово “смерть”] повз свій слух (Г. Коцюба);

Марусяк нібито пускав усе те мимо вух.., але всередині у нього все кипіло й варилося (Г. Хоткевич);

Корях пропустив мимо вух вигук опонента, вів далі (Р. Іваничук).