прорецензувати
ПРОРЕЦЕНЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що і без дод.
Док. до рецензува́ти.
Письменник [І. Франко] .. не мав нагоди її [статтю] прорецензувати перед друком через свою затяжну хворобу (з мемуарної літ.);
Відвідувачів не цікавить, наскільки кваліфіковано ви прорецензуєте їхній рукопис, їм цікаво знати – хто рецензет? Простий смертний чи визнаний авторитет? (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прорецензувати — прорецензува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- прорецензувати — -ую, -уєш, перех. і без додатка. Док. до рецензувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прорецензувати — ПРОРЕЦЕНЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. і без додатка. Док. до рецензува́ти. Письменник [І. Франко].. не мав нагоди її [статтю] прорецензувати перед друком через свою затяжну хворобу (Письмен. зблизька, 1958, 11). Словник української мови в 11 томах