прорецензувати
ПРОРЕЦЕНЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. і без додатка. Док. до рецензува́ти.
Письменник [І. Франко].. не мав нагоди її [статтю] прорецензувати перед друком через свою затяжну хворобу (Письмен. зблизька, 1958, 11).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прорецензувати — прорецензува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- прорецензувати — -ую, -уєш, перех. і без додатка. Док. до рецензувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прорецензувати — ПРОРЕЦЕНЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що і без дод. Док. до рецензува́ти. Письменник [І. Франко] .. не мав нагоди її [статтю] прорецензувати перед друком через свою затяжну хворобу (з мемуарної літ. Словник української мови у 20 томах