1. Словник української мови в 11 томах

прорецензований

ПРОРЕЦЕНЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прорецензува́ти;

// прорецензо́вано, безос. присудк. сл.

Комісія по роботі з молодими веде велику роботу. Лише за минулий рік було прорецензовано близько тисячі рукописів, крім усних консультацій (Літ. газ., 13.ІІІ 1959, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прорецензований — прорецензо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. прорецензований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прорецензувати. || прорецензовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прорецензований — ПРОРЕЦЕНЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прорецензува́ти. Видання не було навіть прорецензоване, і самобутня творчість Н. Королевої після її смерті понад двадцять років залишалася забутою (із журн.); // прорецензо́вано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах