прорив

ПРОРИ́В, у, ч.

1. Дія за знач. прорва́ти, прорива́ти¹ 2–4.

– Хто винен[що в греблі пробоїна]? – відповів [Лагунський] спокійним тоном. – Мабуть, ніхто. Непереможні обставини. Звичайний прорив води (Г. Коцюба);

Прибули [студенти] з Волги, з міста Саратова, куди першого року війни [1-ої світової], під загрозою прориву австро-німецької армії на Київ, університет був евакуйований (Ю. Смолич);

Це не пастелі, а сюжетні мікроновели, в яких на локальному матеріалі здійснено прорив до розуміння глибинних, ретельно заретушованих і міфологізованих офіціозною демагогією суспільних процесів (Б. Харчук);

Ціла “Русалка [Дністровая]” – се немов один неясний прорив чуття людського серед загального затупіння [отупіння] і одичіння [здичавіння] (І. Франко);

Вирішального прориву в Галичині русофільство домоглося під кінець 1860-х років, коли його догмати прийняло так зване Святоюрське коло грекокатолицького вищого духовенства (з наук. літ.);

Доріжка різалась у глиб густих шатів, а десь удалечині ясніли легкі прориви білих хмар (М. Івченко);

// Пропуски в чомусь.

Небо затьмарилось, і тільки подекуди в проривах ясніли білі клапті хмар, що насуплено повзли в небі (М. Івченко);

// Рушій, збудник чого-небудь.

Шістдесятники протиставили “словам” – Слово. Слово стало проривом у сферу Буття. (із журн.).

2. Наступальна воєнна операція, розрахована на придушення опору противника і роз'єднання його фронту, армії і т. ін.

Ми теж не можемо стримувати наступу. Може статися прорив. З усьго виходить – треба обов'язково підняти повстання в самому Києві (М. Івченко);

Може, тривожні новини? Наступ ворожий?.. Прорив? (І. Гончаренко);

// Прохід, утворений внаслідок проведення такої операції.

У прорив [укріплень противника] було введено ударні війська 2-го Українського фронту (О. Гончар);

В прорив, який утворила Іванова рота, Вклинився Кадиров... (І. Нехода);

// Прохід, утворений внаслідок роз'єднання чого-небудь.

Цеп городовиків розірвався, семінаристи ринули в прорив (Ю. Смолич).

3. Порушення графіка роботи, яке призводить до зриву виконання планових завдань.

Як тільки траплявся десь прорив, і район відчував сильну потребу в доброму організаторі, перш за все згадували такого от собі товариша Старкай, переконавшись, що він уже налагодив справу на останньому своєму місці, пропонували йому їхати туди, де були потрібні міцна рука й добра вдумлива голова (М. Хвильовий);

// Стан, що склався внаслідок такого порушення.

Кінчався січень, а басейн продовжував перебувати в прориві (О. Гуреїв);

І з збиранням їх [огірків] прорив, якщо не виконають плану – платити за них пшеницею (Ю. Мушкетик);

Днів десять тому він у складі газетної бригади виїхав з Харкова до Дніпропетровська на ліквідацію прориву у вальцівному цеху металургійного заводу (В. Підмогильний);

// Недолік, прогалина.

Справді, книжок про школу немає: одна-дві – і все. Ми всі розуміємо, що це – серйозний прорив (О. Донченко).

◇ (1) На прори́в:

а) у наступ з метою вийти з ворожого оточення (ламаючи опір противника).

Йшов партизанський загін на прорив. У чорнім гранатнім диму (І. Муратов);

б) на допомогу.

– Чи надовго до нас приїхав товариш із заводу? Чи тільки на прорив, як то кажуть? (В. Кучер).