прорив
ПРОРИ́В, у, ч.
1. Дія за знач. прорва́ти, прорива́ти¹ 2–4.
– Хто винен[що в греблі пробоїна]? – відповів [Лагунський] спокійним тоном. – Мабуть, ніхто. Непереможні обставини. Звичайний прорив води (Г. Коцюба);
Прибули [студенти] з Волги, з міста Саратова, куди першого року війни [1-ої світової], під загрозою прориву австро-німецької армії на Київ, університет був евакуйований (Ю. Смолич);
Це не пастелі, а сюжетні мікроновели, в яких на локальному матеріалі здійснено прорив до розуміння глибинних, ретельно заретушованих і міфологізованих офіціозною демагогією суспільних процесів (Б. Харчук);
Ціла “Русалка [Дністровая]” – се немов один неясний прорив чуття людського серед загального затупіння [отупіння] і одичіння [здичавіння] (І. Франко);
Вирішального прориву в Галичині русофільство домоглося під кінець 1860-х років, коли його догмати прийняло так зване Святоюрське коло грекокатолицького вищого духовенства (з наук. літ.);
Доріжка різалась у глиб густих шатів, а десь удалечині ясніли легкі прориви білих хмар (М. Івченко);
// Пропуски в чомусь.
Небо затьмарилось, і тільки подекуди в проривах ясніли білі клапті хмар, що насуплено повзли в небі (М. Івченко);
// Рушій, збудник чого-небудь.
Шістдесятники протиставили “словам” – Слово. Слово стало проривом у сферу Буття. (із журн.).
2. Наступальна воєнна операція, розрахована на придушення опору противника і роз'єднання його фронту, армії і т. ін.
Ми теж не можемо стримувати наступу. Може статися прорив. З усьго виходить – треба обов'язково підняти повстання в самому Києві (М. Івченко);
Може, тривожні новини? Наступ ворожий?.. Прорив? (І. Гончаренко);
// Прохід, утворений внаслідок проведення такої операції.
У прорив [укріплень противника] було введено ударні війська 2-го Українського фронту (О. Гончар);
В прорив, який утворила Іванова рота, Вклинився Кадиров... (І. Нехода);
// Прохід, утворений внаслідок роз'єднання чого-небудь.
Цеп городовиків розірвався, семінаристи ринули в прорив (Ю. Смолич).
3. Порушення графіка роботи, яке призводить до зриву виконання планових завдань.
Як тільки траплявся десь прорив, і район відчував сильну потребу в доброму організаторі, перш за все згадували такого от собі товариша Старкай, переконавшись, що він уже налагодив справу на останньому своєму місці, пропонували йому їхати туди, де були потрібні міцна рука й добра вдумлива голова (М. Хвильовий);
// Стан, що склався внаслідок такого порушення.
Кінчався січень, а басейн продовжував перебувати в прориві (О. Гуреїв);
І з збиранням їх [огірків] прорив, якщо не виконають плану – платити за них пшеницею (Ю. Мушкетик);
Днів десять тому він у складі газетної бригади виїхав з Харкова до Дніпропетровська на ліквідацію прориву у вальцівному цеху металургійного заводу (В. Підмогильний);
// Недолік, прогалина.
Справді, книжок про школу немає: одна-дві – і все. Ми всі розуміємо, що це – серйозний прорив (О. Донченко).
◇ (1) На прори́в:
а) у наступ з метою вийти з ворожого оточення (ламаючи опір противника).
Йшов партизанський загін на прорив. У чорнім гранатнім диму (І. Муратов);
б) на допомогу.
– Чи надовго до нас приїхав товариш із заводу? Чи тільки на прорив, як то кажуть? (В. Кучер).
Значення в інших словниках
- прорив — прори́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- прорив — (фронту) пробій, пролом; (греблі) прірва; П. СОВ. недолік, прогалина. Словник синонімів Караванського
- прорив — див. отвір Словник синонімів Вусика
- прорив — -у, ч. 1》 Дія за знач. прорвати, проривати 2-4). 2》 Наступальна воєнна операція, розрахована на придушення опору противника і роз'єднання його фронту, армії і т. ін. || Прохід, утворений внаслідок проведення такої операції. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прорив — 1. (фронту) пробій 2. це греблі Словник чужослів Павло Штепа
- прорив — Звуження річкової долини у місці перетину гірського пасма або вис.; на відтинку п. узбіччя долини круті, а у річці виступають численні бистрини й пороги. Універсальний словник-енциклопедія
- прорив — на прори́в. 1. У наступ з метою вийти з ворожого оточення (ламаючи опір противника). Йшов партизанський загін на прорив. У чорнім гранатнім диму (І. Муратов). 2. На допомогу. — Чи надовго до нас приїхав товариш із заводу? Чи тільки на прорив, як то кажуть? (В. Кучер). Фразеологічний словник української мови
- прорив — ПРОХІ́Д (місце, де можна проходити, просуватися тощо), ДО́СТУП, ДОРО́ГА, ХІД, ХІДНИ́К розм.; ПРО́МІЖОК (між кимсь, чимсь); ПРО́РІЗ (штучно чи природно утворений); ПРОРИ́В (утворений внаслідок роз'єднання когось, чогось). Словник синонімів української мови
- прорив — ПРОРИ́В, у, ч. 1. Дія за знач. прорва́ти, прорива́ти¹ 2-4. — Хто винен[що в греблі пробоїна]? — відповів [Лагунський] спокійним тоном. — Мабуть, ніхто. Непереможні обставини. Словник української мови в 11 томах
- прорив — Про́рив, -ву гл. Прорывъ (напр. нарыва). Мнж. 190. Словник української мови Грінченка