прорив

ПРОРИ́В, у, ч.

1. Дія за знач. прорва́ти, прорива́ти¹ 2-4.

— Хто винен[що в греблі пробоїна]? — відповів [Лагунський] спокійним тоном. — Мабуть, ніхто. Непереможні обставини. Звичайний прорив води (Коцюба, Нові береги, 1959, 153);

Прибули [студенти] з Волги, з міста Саратова, куди першого року війни [1-ої світової], під загрозою прориву австро-німецької армії на Київ, університет був евакуйований (Смолич, Мир.., 1958, 70);

Ціла «Русалка [Дністровая]» — се немов один неясний прорив чуття людського серед загального затупіння [отупіння] і одичіння [здичавіння] (Фр., Публіцистика, 1953, 20).

2. Наступальна воєнна операція, розрахована на придушення опору противника і роз’єднання його фронту, армії і т. ін.

[Огнєв:] Восени, під час прориву, Воронні Плоти були захоплені німцями. Зненацька (Корн., II, 1955, 22);

Може, тривожні новини? Наступ ворожий?.. Прорив? (Гонч., Вибр., 1959, 167);

З бронепоїздом.. курсував Боженко, поспішаючи туди, де бувала невидержка. Полякавши петлюрівців в одному місці, він мчав в інше місце, де загрожував прорив (Бурл., М. Гонта, 1959, 144);

// Прохід, утворений внаслідок проведення такої операції.

У прорив [укріплень противника] було введено ударні війська 2-го Українського фронту (Гончар, III, 1959, 67);

В прорив, який утворила Іванова рота, Вклинився Кадиров… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 260);

// Прохід, утворений внаслідок роз’єднання чого-небудь.

Цеп городовиків розірвався, семінаристи ринули в прорив (Смолич, II, 1958, 124).

3. Порушення графіка роботи, яке призводить до зриву виконання планових завдань.

Колгосп після довголітнього відставання і хронічних проривів вирівнювався, наливався повнокровним здоров’ям, а це.. бадьорило людей, веселило серця (Вол., Місячне срібло, 1961, 287);

// Стан, що склався внаслідок такого порушення.

Кінчався січень, а басейн продовжував перебувати в прориві (Гур., Життя.., 1954, 140);

І з збиранням їх [огірків] прорив, якщо не виконають плану — платити за них пшеницею (Мушк., Серце.., 1962, 60);

// Недолік, прогалина.

Справді, книжок про школу немає: одна-дві — і все. Ми всі розуміємо, що це — серйозний прорив (Донч., VI, 1957, 592).

На прори́в:

а) з метою зламати опір противника, вийти з оточення і т. ін.

З болотяних плавнів, з Поліських лісів, — Шість літ незабутніх тому, — Ішов партизанський загін на прорив У чорнім.. диму (Мур., Піонер. слово, 1951, 16);

б) на допомогу.

— Чи надовго до нас приїхав товариш із заводу? Чи тільки на прорив, як то кажуть? (Кучер, Прощай.., 1957, 329);

Йшов 1920 рік. У Донбас — на прорив — їхали сотні тисяч комуністів (Літ. Укр., 20.IV 1965, 3).