1. Словник української мови у 20 томах

проричати

ПРОРИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док.

1. Док. до рича́ти.

2. що і без дод., розм. Прокричати що-небудь грубим, роздратованим, неприємним голосом.

3. Ричати якийсь час.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проричати — прорича́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проричати — -чу, -чиш, док. 1》 неперех. Док. до ричати. 2》 перех. і без додатка, розм.Сказати що-небудь із ричанням у голосі. 3》 неперех. Ричати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проричати — ПРОРИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. неперех. Док. до рича́ти. 2. перех. і без додатка, розм. Сказати що-небудь з ричанням у голосі. 3. неперех. Ричати якийсь час. Словник української мови в 11 томах