проричати
прорича́ти
-чу, -чиш, док.
1》 неперех. Док. до ричати.
2》 перех. і без додатка, розм.Сказати що-небудь із ричанням у голосі.
3》 неперех. Ричати якийсь час.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проричати — прорича́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- проричати — ПРОРИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. Док. до рича́ти. 2. що і без дод., розм. Прокричати що-небудь грубим, роздратованим, неприємним голосом. 3. Ричати якийсь час. Словник української мови у 20 томах
- проричати — ПРОРИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. неперех. Док. до рича́ти. 2. перех. і без додатка, розм. Сказати що-небудь з ричанням у голосі. 3. неперех. Ричати якийсь час. Словник української мови в 11 томах