проричати

прорича́ти

у, -чиш, док.

1》 неперех. Док. до ричати.

2》 перех. і без додатка, розм.Сказати що-небудь із ричанням у голосі.

3》 неперех. Ричати якийсь час.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проричати — прорича́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проричати — ПРОРИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. Док. до рича́ти. 2. що і без дод., розм. Прокричати що-небудь грубим, роздратованим, неприємним голосом. 3. Ричати якийсь час. Словник української мови у 20 томах
  3. проричати — ПРОРИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. неперех. Док. до рича́ти. 2. перех. і без додатка, розм. Сказати що-небудь з ричанням у голосі. 3. неперех. Ричати якийсь час. Словник української мови в 11 томах