прорізуватися

ПРОРІ́ЗУВАТИСЯ, ується і рідко ПРОРІЗА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПРОРІ́ЗАТИСЯ, і́жеться, док.

1. З'являтися, проростаючи над поверхнею щелеп, лоба (про зуби, роги).

Перші молочні зуби прорізуються у дітей на 6-му або на початку 7-го місяця (з навч. літ.);

Цілу ніч кволився, квиснув Лаврик, – ще один зубик прорізувався (І. Вирган);

– Дозвольте вас привітати!.. З тим, що у вас прорізалися справжні зуби, а досі були молочні (М. Ю. Тарновський);

Після її слів батюшка подивився на Марійку, начеб у неї з-під хустки щонайменше прорізалися диявольські роги (М. Стельмах);

// Утворюватися, з'являтися на шкірі (про зморшки).

Десь опівночі до палати входить лікарка.. Обличчя її сіре довкола рота прорізались глибокі борозенки, на шиї тривожно пульсує жилка... (П. Кочура);

// Переривати мовчання, заговорити (про мову, слова і т. ін).

Отець Іов не взяв, цапнув за лікоть Опанаса. І заговорив – мова прорізалася: – Рабе божий, Опанасе, послужи громаді, і нехай Бог поможе тобі (Б. Харчук);

// З'являтися, проростаючи над поверхнею землі (про паростки рослин).

Сорок і чотири рази перевернув ту землю плуг сорок і чотири рази пройшов по ній сівач. А з землі щоразу прорізаються не зелені, а червоні стебельця (Ю. Мушкетик);

// перен. Проявлятися (про талант, здібності і т. ін.).

У дев'ятому, здається, класі в Максима почали прорізуватися й певні громадські, організаторські та навіть ораторські нахили (В. Козаченко);

– Ого! – весело вигукнув Шугалія. – Так у вас талант, Назаре Миновичу, народна творчість прорізається (В. Кучер).

2. перен. Ставати видимим, показуватися (про небесні світила).

Враз темніє, і, до цвяшків подібні, Прорізуються зорі мовчазні В осіннім небі (Л. Первомайський);

Увечері, коли над тополями тонко прорізався молодик, він пішов слідком за Олесею до її хати, що стояла край зеленого вигону, де розкошували червонолапі гуси (М. Стельмах);

Нарешті крізь гущавину прорізалася стежка світла (М. Хвильовий);

Пі кінець дня вщух дощ і в синьому повітрі розлилося огненне світло; смугами прорізалося крізь вікна (В. Барка);

У голубому небі прорізались срібні зорі, і з ріки зайчиком плигав тендитний і легкий вітрець (М. Хвильовий);

// Виділятися на фоні чого-небудь (про контури предметів).

Вийшовши на горбату середину, він побачив трохи нижче, ближче до другого берега, димок і шатро, що прорізувалося сірим брезентом крізь віття дерев (Г. Коцюба);

Попереду, немов вдалині, прорізалось зелено-каламутне вікно – то відкрили передню кришку торпедного апарата (В. Логвиненко);

* У порівн. За селом стіною стояла ніч; В одному місці в ній ніби вікно прорізувалось – то десь далеко, в Рахові, а може, й за ним жовтим вогнем виблискувала пожежа (С. Скляренко);

// Виділятися серед інших звуків.

Крізь шум чоловічих голосів прорізався слабкий і неясний жіночий: – А я так скажу, люди добрі, що нема в тебе, Лисице, ні стида, ні сорому... (В. Речмедін);

Крізь ніч – плесо чорної безодні, – що пахне сіркою і смалятиною, прорізався повільний дзвін (Я. Качура).

3. Проходити, пролягати, перетинаючи що-небудь (про дорогу, вулицю і т. ін.).

Село Моринці – це по суті величезний суцільний сад, серед якого вулиці прорізуються, мов просіки в густому лісі (І. Волошин);

Сотні заробітчан висипали на погорблену дорогу, що прорізалася крізь ясно-рудаві глинища, приодягнені в свіжий мох (В. Барка);

// перен. Проходити, проникати крізь що-небудь (про світлові промені).

В хліві досить темно, тільки де-не-де крізь малі просвіти прорізується сонячне проміння знадвору (Леся Українка);

За довгий час путі тільки один раз крізь щільне запинало хмар прорізався світляний меч променя (І. Волошин);

У великій кімнаті зрозуміли, що Гаврило навмисне впав під дверима, щоб тілом своїм заступити жандармам шлях. – Встань! – кричали жандарми, і крізь щілини в дверях прорізалось ще яскравіше світло електричних ліхтарів.

4. тільки недок. Пас. до прорі́зувати.

Під лісовими насадженнями ґрунт прорізується незліченною кількістю коріння (з наук. літ.).