1. Словник української мови у 20 томах

просвіжіти

ПРОСВІЖІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм.

Ставати свіжишим, чистішим (про повітря);

// Стати свіжішим, бадьорішим на вигляд (про людину).

Його очі ніби поголубіли і сяяли променистою радістю, обличчя стало натхненним, він весь просвіжів (В. Земляк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просвіжіти — просвіжі́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. просвіжіти — -ію, -ієш, док., розм. Стати свіжішим, чистішим (про повітря). || Стати свіжішим, бадьорішим на вигляд (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. просвіжіти — ПРОСВІЖІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Стати свіжішим, чистішим (про повітря); // Стати свіжішим, бадьорішим на вигляд (про людину). Його очі ніби поголубіли і сяяли променистою радістю, обличчя стало натхненним, він весь просвіжів (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 79). Словник української мови в 11 томах