1. Словник української мови у 20 томах

просвітницький

ПРОСВІ́ТНИЦЬКИЙ, а, е.

Прикм. до просві́тництво.

Основою умоглядної просвітницької конструкції світобудови стає гармонія природи і розуму, їхній взаємозв'язок і взаємодія (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просвітницький — просві́тницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. просвітницький — див. ПРОСВІТЯНСЬКИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. просвітницький — [проусв’ітниец'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  4. просвітницький — -а, -е. Стос. до просвітництва. Великий тлумачний словник сучасної мови