просвітниця

ПРОСВІ́ТНИЦЯ, і, ж.

Жін. до просві́тник.

Організаторами виставки було півдготовано статті науковців, методистів, педагогів-практиків, в яких проаналізовано наукову психолого-педагогічну спадщину видатного педагога, просвітниці і громадського діяча С.Ф.Русової (1856-1940) (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просвітниця — просві́тниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. просвітниця — -і. Жін. до просвітник. Великий тлумачний словник сучасної мови