1. Словник української мови у 20 томах

проскрибувати

ПРОСКРИБУВА́ТИ, бу́ю, бу́єш, недок.

1. іст. Заносити призвище кого-небудь до в проскрипції.

2. Забороняти, осуджувати.

Не сам натискав гашетку пістолета М.Хвильовий .. То вже потім мертвого проскрибують, заборонять і винищать книги, могилу зрівняють з землею, з цвинтаря зроблять “Молодіжний сквер” (з мемуарної літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проскрибувати — Проскрибува́ти: — виганяти (з країни), оголошувати поза законом [46-1;46-2] Словник з творів Івана Франка
  2. проскрибувати — Проскрибува́ти, -бу́ю, -бу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)