прославлений
ПРОСЛА́ВЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до просла́вити 1, 2.
Я не заздрю мудрощам мудрих, і не надить мене спокій спокійних на прославленій ними землі... (М. Коцюбинський);
До самого 1835 р. в лісах Поділля діяв прославлений у піснях і легендах народний захисник, гроза польського панства Устим Кармелюк (з наук. літ.);
// просла́влено, безос. пред.
Йому [Б. Хмельницькому] присвячено цілий цикл величавих дум, в яких прославлено найважливіші моменти його діяльності (з наук. літ.).
2. у знач. прикм. Широко відомий, славнозвісний.
На мотопаруснику – майбутні мореплавці у робах, все молоді, веселі хлопці-практиканти, що самі цю яхту й збудували, самі й викликались доставити нею на завод прославленого капітана Дорошенка (О. Гончар);
В табір до Сулеймана прийшли посли від короля Австрії Фердінанда: син захисника Відня Нікола Сальм і прославлений посол Сигізмунд Герберштейн (П. Загребельний).
Значення в інших словниках
- прославлений — просла́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- прославлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до прославити 1), 2). 2》 у знач. прикм.Широко відомий, славнозвісний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прославлений — СЛАВЕ́ТНИЙ (який має загальне визнання, широку славу), ЗНАМЕНИ́ТИЙ, УСЛА́ВЛЕНИЙ (ВСЛА́ВЛЕНИЙ), ПРОСЛА́ВЛЕНИЙ, СЛАВНОЗВІ́СНИЙ, СЛА́ВНИЙ (СЛА́ВЕН поет.), ВСЕСЛА́ВНИЙ, ВИСОКОСЛА́ВНИЙ, ЗНАКОМИ́ТИЙ розм., СЛАВУ́ТНІЙ (СЛАВУ́ТНИЙ) заст. Словник синонімів української мови
- прославлений — Просла́влений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- прославлений — ПРОСЛА́ВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до просла́вити 1, 2. Я не заздрю мудрощам мудрих, і не надить мене спокій спокійних на прославленій ними землі… (Коцюб., II, 1955, 365); До самого 1835... Словник української мови в 11 томах