прослідок
ПРОСЛІ́ДОК, дку, ч., розм.
Те саме, що слід¹.
Та люта пожежа іще не зовсім загладилась: куди не кинь оком, усюди виден був [видно було] по їй [після неї] прослідок (П. Куліш);
Прослідок по дорозі видко (Сл. Б. Грінченка);
Зачхав, запирхав трактор з-під повітки.., Пустив димок і дрібно загурчав І, на шляху мережані прослідки Лишаючи, у степ селом помчав (І. Вирган).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прослідок — прослі́док іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- прослідок — -дку, ч., розм. Те саме, що слід I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прослідок — ПРОСЛІ́ДОК, дку, ч., розм. Те саме, що слід¹. Прослідок по дорозі видко (Сл. Гр.); Зачхав, запирхав трактор з-під повітки.., Пустив димок і дрібно загурчав І, на шляху мережані прослідки Лишаючи, у степ селом помчав (Вирган, В розп. Словник української мови в 11 томах
- прослідок — Прослідок, -дку м. Слѣдъ. Н. Вол. у. Прослідок по дорозі видко. Харьк. у. Та люта пожежа іще не зовсім загладилась: куди ні кинь оком, усюди виден був по їй прослідок. К. ЧР. 65. Словник української мови Грінченка