прослідок

Значення в інших словниках

1. прослідок — прослі́док іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
2. прослідок — ПРОСЛІ́ДОК, дку, ч., розм. Те саме, що слід¹. Та люта пожежа іще не зовсім загладилась: куди не кинь оком, усюди виден був [видно було] по їй [після неї] прослідок (П. Куліш); Прослідок по дорозі видко (Сл. Словник української мови у 20 томах
3. прослідок — ПРОСЛІ́ДОК, дку, ч., розм. Те саме, що слід¹. Прослідок по дорозі видко (Сл. Гр.); Зачхав, запирхав трактор з-під повітки.., Пустив димок і дрібно загурчав І, на шляху мережані прослідки Лишаючи, у степ селом помчав (Вирган, В розп. Словник української мови в 11 томах
4. прослідок — Прослідок, -дку м. Слѣдъ. Н. Вол. у. Прослідок по дорозі видко. Харьк. у. Та люта пожежа іще не зовсім загладилась: куди ні кинь оком, усюди виден був по їй прослідок. К. ЧР. 65. Словник української мови Грінченка