простимо
ПРОСТИ́МО.
Присл. до прости́мий;
// у знач. пред.
Тобі, дитині, ще простимо було думати так (Г. Хоткевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- простимо — прости́мо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- простимо — Присл. до простимий. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- простимо — ПРОСТИ́МО. Присл. до прости́мий; // у знач. присудк. сл. Тобі, дитині, ще простимо було думати так (Хотк., І, 1966,160). Словник української мови в 11 томах