простимо

ПРОСТИ́МО.

Присл. до прости́мий;

// у знач. пред.

Тобі, дитині, ще простимо було думати так (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. простимо — прости́мо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. простимо — Присл. до простимий. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. простимо — ПРОСТИ́МО. Присл. до прости́мий; // у знач. присудк. сл. Тобі, дитині, ще простимо було думати так (Хотк., І, 1966,160). Словник української мови в 11 томах