простимо

прости́мо

Присл. до простимий.

|| у знач. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. простимо — прости́мо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. простимо — ПРОСТИ́МО. Присл. до прости́мий; // у знач. пред. Тобі, дитині, ще простимо було думати так (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
  3. простимо — ПРОСТИ́МО. Присл. до прости́мий; // у знач. присудк. сл. Тобі, дитині, ще простимо було думати так (Хотк., І, 1966,160). Словник української мови в 11 томах