простимо
прости́мо
Присл. до простимий.
|| у знач. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- простимо — прости́мо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- простимо — ПРОСТИ́МО. Присл. до прости́мий; // у знач. пред. Тобі, дитині, ще простимо було думати так (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
- простимо — ПРОСТИ́МО. Присл. до прости́мий; // у знач. присудк. сл. Тобі, дитині, ще простимо було думати так (Хотк., І, 1966,160). Словник української мови в 11 томах