простонароддя
ПРОСТОНАРО́ДДЯ, я, с., збірн., заст.
Люди, що належать до непривілейованого класу, пепривілейованої верстви населення.
Лице не голене, .. вуса і брови свого кольору; убрання сіре, не шовкове й не кольорове. Одне слово, всі ознаки людини з простонароддя, – робітник або зовсім маленький урядовець (В. Винниченко);
По Пітеру, навіть серед простонароддя, вже розповідали про приїжджого негра всякі чудеса (О. Ільченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- простонароддя — простонаро́ддя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- простонароддя — -я, с., збірн. Люди, що належать до непривілейованого класу, непривілейованої верстви населення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- простонароддя — ПРОСТО́ЛЮД заст. (люди, що належали до непривілейованих верств суспільства; з погляду привілейованих верств — з відтінком зверхності, зневажливості), ПРОСТОЛЮ́ДДЯ, ПРОСТОНАРО́ДДЯ, ПРОСТОТА, ПРОСТА́ЦТВО, ЧЕРНЬ зневажл., ПЛЕБС зневажл., ГОЛО́ТА зневажл. Словник синонімів української мови