простонародний
ПРОСТОНАРО́ДНИЙ, а, е. заст.
Прикм. до простонаро́ддя.
Наші нові поети й письменники черпали теми для своїх творів із традицій козацьких, із житя [життя] простонародного (В. Стефаник);
Простонародна мова;
// Характерний для простого народу, непривіліованих верств населення.
Маргарита Порфирівна, коли сердилася, подумки вдавалася до простонародних слівв (Б. Антоненко-Давидович);
Валіде наперед здогадувалася, як різонутть оті простонародні пісеньки...витончений слух повелителя (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- простонародний — простонаро́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- простонародний — -а, -е. Прикм. до простонароддя. Простонародна мова. Великий тлумачний словник сучасної мови
- простонародний — Посполитий, див. простий Словник чужослів Павло Штепа
- простонародний — ПРО́СТИ́Й (про людину — належний до непривілейованої верстви суспільства; про звичаї, особливості, життя таких людей), ПРОСТА́ЦЬКИЙ, ПРОСТЕ́ЦЬКИЙ розм., ЧО́РНИЙ заст.; ПРОСТОНАРО́ДНИЙ, ПЛЕБЕ́ЙСЬКИЙ, ПРОСТОЛЮ́ДНИЙ заст. (перев. про звичаї, життя). Словник синонімів української мови