простота

ПРОСТОТА́¹, и, ж., заст.

1. Простий народ.

– Як мені піти проти закону і порядку, від Бога даного, і у ваш рід благородний віддати свою дитину, рожденую [народжену] од простоти і мужичества [мужицтва]? (Г. Квітка-Основ'яненко);

Щонеділі, щосвята, а часом і серед будня, щоб не одстати од вельможного сусіди, бенкетує тут [у шинку] п'яне море темної простоти... (Панас Мирний).

2. Наївна, простодушна людина.

– Ха, ха, ха! – зареготався Ясь. – Управитель з макітрами! Ха, ха, ха! Ой, простото, простото! Ой, господине моя дорога! (І. Нечуй-Левицький);

Прискорюючи ходу, Бараболя оминув криницю зі свіжим журавлем, не в силі збагнути, чому не зміг одурити оцю простоту. Хоча не така вона [Мар'яна] вже й проста, як здавалось йому (М. Стельмах).

ПРОСТОТА́², и́, ж.

1. Якість і властивість за знач. про́сти́й 2–4.

В голові у нього, мов блискавка, промайнула нова думка. Думка та вразила його незвичайною простотою (М. Коцюбинський);

– Оті простенькі сільські байки, як дрібні, тонкі корінчики, вкорінюють у нашій душі любов до рідного слова, його краси, простоти і чарівної милозвучності (І. Франко);

В залі, що чарувала простотою свого.. убранства, були вже деякі гості (О. Ільченко);

Я був зачарований культурністю, тонкими дотепами і.. особливою простотою майора (І. Багмут);

Щира сімейна простота і лагідність, щось гранично мирне, цивільне, затишне поєднувалось в характері Гречкуна з холодною військовою рішучістю (Ю. Бедзик);

Доступність. Важливими перевагами цих методів є прозорість концепції і простота оцінки ( доступність) для користувачів (з навч. літ.);

// Доступність.

Важливими перевагами цих методів є прозорість концепції і простота оцінки ( доступність) для користувачів (з навч. літ.).

2. Прості, невимушені стосунки між людьми.

[Дівчина:] Я думаю, тільки між дітьми можлива така простота (Леся Українка);

Вони трималися з ним невимушено, з грубуватою простотою (Григорій Тютюнник);

Нестор був двома курсами старший за Михайла, проте в університеті знали його майже всі, він приваблював простотою і відданістю дружбі (М. Олійник).

◇ (1) З [серде́чної (душе́вної)] простоти́ [і доброти́] – через зайву довірливість, наївність.

– Хоч і ми [мужики] знаємо, що у царя грошей багато, та так собі з простоти розсуждаємо [міркуємо], що і багато є, де йому й дівати (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Так, розумiю. I пiд яким же приводом ми отримали посвiдку на проживання? – Головним чином тому, що я виявив готовнiсть узяти вас на своє повне забезпечення. – З доброти душевної? (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

простота

Значення в інших словниках