простота
ПРОСТОТА́¹, и, ж., заст.
1. Простий народ.
– Як мені піти проти закону і порядку, від Бога даного, і у ваш рід благородний віддати свою дитину, рожденую [народжену] од простоти і мужичества [мужицтва]? (Г. Квітка-Основ'яненко);
Щонеділі, щосвята, а часом і серед будня, щоб не одстати од вельможного сусіди, бенкетує тут [у шинку] п'яне море темної простоти... (Панас Мирний).
2. Наївна, простодушна людина.
– Ха, ха, ха! – зареготався Ясь. – Управитель з макітрами! Ха, ха, ха! Ой, простото, простото! Ой, господине моя дорога! (І. Нечуй-Левицький);
Прискорюючи ходу, Бараболя оминув криницю зі свіжим журавлем, не в силі збагнути, чому не зміг одурити оцю простоту. Хоча не така вона [Мар'яна] вже й проста, як здавалось йому (М. Стельмах).
ПРОСТОТА́², и́, ж.
1. Якість і властивість за знач. про́сти́й 2–4.
В голові у нього, мов блискавка, промайнула нова думка. Думка та вразила його незвичайною простотою (М. Коцюбинський);
– Оті простенькі сільські байки, як дрібні, тонкі корінчики, вкорінюють у нашій душі любов до рідного слова, його краси, простоти і чарівної милозвучності (І. Франко);
В залі, що чарувала простотою свого.. убранства, були вже деякі гості (О. Ільченко);
Я був зачарований культурністю, тонкими дотепами і.. особливою простотою майора (І. Багмут);
Щира сімейна простота і лагідність, щось гранично мирне, цивільне, затишне поєднувалось в характері Гречкуна з холодною військовою рішучістю (Ю. Бедзик);
Доступність. Важливими перевагами цих методів є прозорість концепції і простота оцінки ( доступність) для користувачів (з навч. літ.);
// Доступність.
Важливими перевагами цих методів є прозорість концепції і простота оцінки ( доступність) для користувачів (з навч. літ.).
2. Прості, невимушені стосунки між людьми.
[Дівчина:] Я думаю, тільки між дітьми можлива така простота (Леся Українка);
Вони трималися з ним невимушено, з грубуватою простотою (Григорій Тютюнник);
Нестор був двома курсами старший за Михайла, проте в університеті знали його майже всі, він приваблював простотою і відданістю дружбі (М. Олійник).
◇ (1) З [серде́чної (душе́вної)] простоти́ [і доброти́] – через зайву довірливість, наївність.
– Хоч і ми [мужики] знаємо, що у царя грошей багато, та так собі з простоти розсуждаємо [міркуємо], що і багато є, де йому й дівати (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Так, розумiю. I пiд яким же приводом ми отримали посвiдку на проживання? – Головним чином тому, що я виявив готовнiсть узяти вас на своє повне забезпечення. – З доброти душевної? (із журн.).
Значення в інших словниках
- простота — простота́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- простота — Нескладність і всі пох від ПРОСТИЙ; тлк. ПРОСТоТА, ПРОСТОЛЮД. Словник синонімів Караванського
- простота — [простота] -ти, д. і м. -стоут'і Орфоепічний словник української мови
- простота — I простот`а-и, ж. 1》 Якість і властивість за знач. простий 2-4). Свята простота — про надто довірливу, наївну людину. 2》 Прості, невимушені стосунки між людьми. II прост`ота-и, ж., заст. 1》 Простий народ. 2》 Наївна, простодушна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- простота — свята́ наї́вність (простота́). Надто довірлива, щира, прямодушна і т. ін. людина. — Не вдавайте, отче, з себе святу наївність. Все ви добре знаєте (М. Стельмах); — Яка краса! Який вечір! — вдаючи святу наївність, захоплювався Сидір Сидорович (Л. Фразеологічний словник української мови
- простота — ПРОСТО́ЛЮД заст. (люди, що належали до непривілейованих верств суспільства; з погляду привілейованих верств — з відтінком зверхності, зневажливості), ПРОСТОЛЮ́ДДЯ, ПРОСТОНАРО́ДДЯ, ПРОСТОТА, ПРОСТА́ЦТВО, ЧЕРНЬ зневажл., ПЛЕБС зневажл., ГОЛО́ТА зневажл. Словник синонімів української мови
- простота — Простота, -ти ж. 1) Простота. Щось і блявкнув з простоти. К. ЧР. 28. Світ простоти і покою — стародавній заповіт. Щог. Сл. 99. 2) Простой народъ. О. 1862. І. 57. Ні, зникнете ви, горді духи, почезнете, як і простота. К. Псал. 192. Словник української мови Грінченка