прострелений

ПРОСТРЕ́ЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до простре́лити 1.

[Василь (один):] Було в тебе щастя – сам другим віддав, щоб з світа звели, потім пішов його шукати бозна-де і, не знайшовши, вернувся з простреленою грудиною (Панас Мирний);

Я бачив пограбовані церкви , роздерті ризи, закаляні часі, прострелені ікони. (В. Підмогильний);

Олександр якось розповідав, що товариш Клименко, навіть прострелений двома кулями, не покинув поля бою (М. Стельмах);

Майор лежав з простреленим боком і ніяк не вірив, що його поранено (Ю. Яновський);

* У порівн. Маринка заглянула в одне вікно, що виходило в садок, і вгляділа Зінька. Корж вийшов з-під її рук подірявлений, неначе кулями прострелений (Леся Українка);

// простре́лено, безос. пред.

– Чоловіка мого прострелено, він ледве живий, мало не загинули ми в плавнях... (М. Коцюбинський);

Казарка була бита на крило, а так більше нічого в неї прострелено не було (Остап Вишня).