прострілений
ПРОСТРІ́ЛЕНИЙ, а, е, рідко.
Дієпр. пас. до прострі́лити 1.
І я, романтик, закоханий у свою наречену, знову бачу її сіроокою гарячою юнкою з багряною полдоскоюна простріленій скроні. Вона затулила рану жмутом духмяного чебрецю і мчить по ланах часу в безсмертя (М. Хвильовий);
Звідси можна було розглядіти весь той неосяжний.. простір, на якому земля була прострілена, пропалена, поорана снарядами і бомбами, всіяна осколками (С. Журахович);
Я ледве виліз на здоровенного коня. Прострілена ліва нога заважала (Є. Кравченко);
Коли він востаннє обняв і цілував її, запам”ятала його прострілене, роздерте вухо (Б. Харчук);
// прострі́лено, безос. пред.
У передній машині було прострілено вітрове скло, поранено в ногу шофера і прострілено обидва правих скати (В. Козаченко).
Значення в інших словниках
- прострілений — прострі́лений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- прострілений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до прострілити 1). Прострілений наскрізь. || прострілено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прострілений — Простре́[і́]лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)