1. Словник української мови у 20 томах

прострілений

ПРОСТРІ́ЛЕНИЙ, а, е, рідко.

Дієпр. пас. до прострі́лити 1.

І я, романтик, закоханий у свою наречену, знову бачу її сіроокою гарячою юнкою з багряною полдоскоюна простріленій скроні. Вона затулила рану жмутом духмяного чебрецю і мчить по ланах часу в безсмертя (М. Хвильовий);

Звідси можна було розглядіти весь той неосяжний.. простір, на якому земля була прострілена, пропалена, поорана снарядами і бомбами, всіяна осколками (С. Журахович);

Я ледве виліз на здоровенного коня. Прострілена ліва нога заважала (Є. Кравченко);

Коли він востаннє обняв і цілував її, запам”ятала його прострілене, роздерте вухо (Б. Харчук);

// прострі́лено, безос. пред.

У передній машині було прострілено вітрове скло, поранено в ногу шофера і прострілено обидва правих скати (В. Козаченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прострілений — прострі́лений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. прострілений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до прострілити 1). Прострілений наскрізь. || прострілено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прострілений — Простре́[і́]лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)