простріл

ПРО́СТРІ́Л, у, ч.

1. тільки прострі́л. Дія за знач. простре́лити, прострі́лити;

// Прострелене місце.

Сторожа з близької відстані прострілювали безоружних підряд. Перші відразу впали.., інші корчилися і стогнали.., дехто ж, ніби здивований, зупинився , приклавши долоню до прострілу в грудях і опускався на розкришений сніг (В. Барка);

Крізь борт струменить вода, Моряк на передній лаві кидається затикати пролам чи простріл (Ю. Мушкетик).

2. розм. Сильний біль, що раптово виникає в попереку при захворюванні м'язів і нервів; люмбаго.

3. розм. Сильний, різкий пас у грі (перев.у футболі).

Минуло ще три хвилини, і криворіжці відкрили рахунок. Знову прохід лівим флангом – себто правим флангом нашого захисту – простріл у центр (з газ.).

4. діал. Сон-трава.

Архангел вирішив здолати її [нечисть], кинув стрілу-громовицю і прострелив квітку [сон-трави] (до речі, інша її назва – простріл“) (з легенди).