простріл
про́стріл
-у, ч.
1》 тільки простріл. Дія за знач. прострелити, прострілити.
|| Прострелене місце.
2》 розм. Сильний біль, що раптово виникає в попереку при захворюванні м'язів і нервів; люмбаго.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- простріл — про́стрі́л іменник чоловічого роду про́стріл іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- простріл — ПРО́СТРІ́Л, у, ч. 1. тільки прострі́л. Дія за знач. простре́лити, прострі́лити; // Прострелене місце. Сторожа з близької відстані прострілювали безоружних підряд. Перші відразу впали.., інші корчилися і стогнали.. Словник української мови у 20 томах