простісінький
ПРОСТІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм.
Дуже простий.
– Простісінька річ по-простому й написана (М. Коцюбинський);
– Та простісінька, бач! Не вашого, панського роду, а проста собі стара баба (Г. Квітка-Основ'яненко);
Розмова з Чіпаріу якось заспокоїла Сахно. Приємно було відчути, що близько є звичайна, простісінька собі, без усяких таємниць, людина (Ю. Смолич);
Побоюючись втратити підтримку царя через, здавалося б, простісіньку формальність, Хмельницький погодився дати клятву на вірність цареві (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- простісінький — прості́сінький прикметник Орфографічний словник української мови
- простісінький — див. простий Словник синонімів Вусика
- простісінький — -а, -е, розм. Дуже простий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- простісінький — ПРО́СТИ́Й (для розуміння, виконання), НЕСКЛАДНИ́Й, ЛЕГКИ́Й, НЕВАЖКИ́Й, ЕЛЕМЕНТА́РНИЙ, НЕМУ́ДРИЙ, НЕХИ́ТРИЙ, НЕХИТРОМУ́ДРИЙ, НЕМУДРЯ́ЩИЙ (НЕМУДРЯ́ЧИЙ) розм., ПРОСТІ́СІНЬКИЙ розм. Словник синонімів української мови
- простісінький — Прості́сінький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- простісінький — ПРОСТІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Дуже простий. — Простісінька річ по-простому й написана (Коцюб., І, 1955, 461); — Та простісінька, бач! Не вашого, панського роду, а проста собі стара баба (Кв.-Осн., II, 1956, 196); Розмова з Чіпаріу якось заспокоїла Сахно. Словник української мови в 11 томах
- простісінький — Простісінький, -а, -е Совершенно простой; совершенно прямой, прямехонькій. Словник української мови Грінченка