1. Словник української мови у 20 томах

простісінько

ПРОСТІ́СІНЬКО, розм.

Присл. до прості́сінький.

Ні, не так простісінько це було, як йому уявлялося (С. Журахович);

Яким не втерпів і простісінько промовив: “Чи не вас то я бачив колись влітку на скелі над водою.. ?” (І. Нечуй-Левицький);

[Куліш:] До могили дійдете, – праворуч звертайте і простісінько ідіть (С. Голованівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. простісінько — прості́сінько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. простісінько — розм. Присл. до простісінький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. простісінько — Прості́сінько, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. простісінько — ПРОСТІ́СІНЬКО, розм. Присл. до прості́сінький. Ні, не так простісінько це було, як йому уявлялося (Жур., Дорога.., 1948, 29); Яким не втерпів і простісінько промовив: «Чи не вас то я бачив колись влітку на скелі над водою.. ?» (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  5. простісінько — Простісінько нар. Совершенно просто; совершенно прямо, прямехонько. Простісінько подивився в вічі. Левиц. Пов. 69. Словник української мови Грінченка