простісінько
ПРОСТІ́СІНЬКО, розм. Присл. до прості́сінький.
Ні, не так простісінько це було, як йому уявлялося (Жур., Дорога.., 1948, 29);
Яким не втерпів і простісінько промовив: «Чи не вас то я бачив колись влітку на скелі над водою.. ?» (Н.-Лев., І, 1956, 186);
[Куліш:] До могили дійдете, — праворуч звертайте і простісінько ідіть (Голов., Поезії, 1955, 331).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- простісінько — прості́сінько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- простісінько — розм. Присл. до простісінький. Великий тлумачний словник сучасної мови
- простісінько — ПРОСТІ́СІНЬКО, розм. Присл. до прості́сінький. Ні, не так простісінько це було, як йому уявлялося (С. Журахович); Яким не втерпів і простісінько промовив: “Чи не вас то я бачив колись влітку на скелі над водою.. ?” (І. Словник української мови у 20 томах
- простісінько — Прості́сінько, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- простісінько — Простісінько нар. Совершенно просто; совершенно прямо, прямехонько. Простісінько подивився в вічі. Левиц. Пов. 69. Словник української мови Грінченка