простіта
ПРОСТІ́ТА, и, ж., арх.
Антефікс, який виконано не засобами формування, а ручним ліпленням.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- простіта — Антефікс, який виконано не засобами формування, а ручним ліпленням. Архітектура і монументальне мистецтво