просьба
ПРО́СЬБА, и, ж.
1. Ввічливе звертання до кого-небудь з метою домогтися чогось, спонукати кого-небудь зробити, виконати щось; прохання.
Як не даси з просьби, то даси з принуки: а чого просьба не докаже, то докажуть буки (прислів'я);
– Коли жалуєш дитину, то навчай грозьбою, коли не можна просьбою (Марко Вовчок);
– Я довго, Петре, думав над цим, і додумався ось до чого: Не можна просьбою – бери силою! Бийся! борися, – а бери, добувай (Панас Мирний);
Змушений був [Артем] на просьбу обох, і Тесленка, і Супрун, коротко розповісти про свій “візит” разом з артилеристами до отамана (А. Головко);
УТільки після настирливих просьб і умовлянь зважився Мазепа на якісь конкретні кроки, знову-таки поки що в сфері таємних переговорів (з наук. літ.).
2. заст. Письмове клопотання, заява.
– То тобі Порох просьбу писав? – ..спитав знову секретар (Панас Мирний);
Микола.. просив, аби ту картку поправити, або щоби написати просьбу до старости, що то лиш через помилку так картка списана (Л. Мартович).
Значення в інших словниках
- просьба — (ввічливе звертання до когось) прохання, заклик, (письмова) петиція. Словник синонімів Полюги
- просьба — просьба – прохання Збігаються у значенні “ввічливе звертання до когось, щоб добитися чогось”. Але коли йдеться про письмове клопотання, заяву, складену за офіційно встановленою формою, в сучасному мовленні переважає прохання. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- просьба — про́сьба іменник жіночого роду прохання Орфографічний словник української мови
- просьба — Прохання; (на письмі) заява, КЛОПОТАННЯ, АПЕЛЯЦІЯ, з. супліка. Словник синонімів Караванського
- просьба — -и, ж. 1》 Ввічливе звертання до кого-небудь з метою домогтися чогось, спонукати кого-небудь зробити, виконати щось; прохання. 2》 заст. Письмове клопотання, заява. Великий тлумачний словник сучасної мови
- просьба — ПРОХА́ННЯ (ввічливе звертання до когось з метою домогтися чогось, спонукати кого-небудь зробити, виконати щось), ПРО́СЬБА рідше, ЖАДА́ННЯ, ЗА́КЛИК, ЗАПРО́ШЕННЯ (прохання прийти, з'явитися кудись). Словник синонімів української мови
- просьба — Про́сьба, -би; про́сьби, просьб Правописний словник Голоскевича (1929 р.)